Під куполом. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ донор – і вони ввели Рорі чотири одиниці, таким чином у запасі залишилося всього дев’ять. Витрачати кров на хлопчика, напевне, було все одно що вилити її в каналізацію, але ніхто з них цього не промовив. Поки кров надходила до тіла, Гаскелл послав Джинні вниз, до комори, розміром не більшої за шафку, яка слугувала шпитальною бібліотекою. Вона повернулася з пошарпаним томом «Нейрохірургія. Короткий опис». Гаскелл оперував, зазираючи в розкриту книгу, її сторінки, щоб не перегорталися, притиснули отоскопом. Расті думав, що ніколи йому не забути виск пилки, запах пиляної кістки в теплому повітрі й масний згусток крові, що з’явився, коли Гаскелл прибрав випиляну черепну пластинку.

      Кілька хвилин Расті все ще дозволяв собі надію. Коли крізь трепанаційний отвір мозок було звільнено від тиску гематоми, життєві показники Рорі стабілізувалися чи принаймні спробували це зробити. А тоді, коли Гаскелл намагався з’ясувати, чи зможе він дістати фрагмент кулі, все знову покотилося шкереберть, і то швидко.

      Расті подумав про батьків, котрі чекають і надіються без надії. А тепер, замість того щоб вивезти Рорі з операційної на каталці наліво по коридору, до відділення інтенсивної терапії, куди можна було б дозволити нишком зазирнути його рідним, виходило так, що треба його везти направо, до моргу.

      – Якби це була ординарна ситуація, я б підтримував його життєво важливі функції і спитав би батьків, чи не погодяться вони на донорство органів, – сказав Гаскелл. – Але ж, звісно, за ординарної ситуації він до нас і не потрапив би. А якби навіть потрапив, я б не намагався його оперувати, заглядаючи… у чортів довідник «Тойота[162] для чайників». – Він вхопив отоскоп і пожбурив його через операційну. Вдарившись об стіну, той відколупнув шматочок зеленої кахлі і впав додолу.

      – А ви не накажете вколоти йому адреналіну? – спитала Джинні спокійно, незворушно й зосереджено… хоча на вигляд була вкрай виснажена, зморена до такого стану, що ось-ось сама впаде бездиханна.

      – Хіба я не ясно сказав? Я не бажаю продовжувати хлопчику агонію. – Гаскелл потягнувся до червоної кнопки, якою вимикалася система штучного дихання. Якийсь жартівник, мабуть, Твіч, приклеїв там маленьку наліпку з написом «НАЇВСЬ!» – Чи ви маєте протилежну думку, Расті?

      Расті зважив, і лише тоді повільно похитав головою. Тест на рефлекс Бабинського[163] був позитивним, що означало обширне ушкодження мозку, але основна причина полягала в тім, що вже не було ніяких шансів. По правді, їх від самого початку не було.

      Гаскелл клацнув вимикачем. Рорі Дінсмор самостійно зробив один важкий вдих, здавалося, ніби зробить ще й другий, але ні, хлопчик затих.

      – Я зробив це… – Гаскелл поглянув на великий настінний годинник. – О сімнадцятій п’ятнадцять. Джинні, запишете час у свідоцтво про смерть?

      – Так, докторе.

      Гаскелл стягнув з себе маску, і Расті відзначив собі, що губи в старого геть сині.

      – Давайте підемо звідси, – сказав він. – Ця СКАЧАТЬ