Клітка, або Дискотека 80-х. Василь Врублевський

Чтение книги онлайн.

      Капітан. Приколюються? Та ні, Матросе, не просто приколюються. Це вони під фашистів косять.

      Матрос. Та що ви!.. Знаю я їх. Гордєй, Баритон, Плюха… Які фашисти? Пацани як пацани…

      Капітан. Матросе, ти що, самий вумний?..

      Матрос. Та ні… Я ж… А що? Що треба?

      Капітан. Оце вже молодець! Повиховуйте їх трохи, щоб не псували мені картинку у районі своїм виглядом. Зрозумів?

      Матрос. Зробимо…

      Капітан. Ну от і добренько. Тільки не перестарайтеся. Поганяйте трохи, але без каліцтва.

      Матрос. Само собою…

      Капітан. І ще… (Через паузу). Аптекаря ти, сподіваюсь, знаєш?

      Матрос. Так собі. Привіт-привіт.

      Капітан. А де знайти його, у курсі?

      Матрос. Можу пробити…

      Капітан. Ну, чого зайві хвилі піднімати? Я тобі й так скажу. Біля «Спартака», у кафешці на Котовського його точка.

      Матрос. Ну так, бачив його кілька разів у тому районі.

      Капітан. Сходи, попий чайку із ним.

      Матрос. Просто попити чайку?

      Капітан. Можете і чогось іншого. Ви ж люди дорослі. Солідні, можна сказати, люди. Авторитетні.

      Матрос. Ну, схожу. Що, мені важко?..

      Капітан. Сходи, сходи. Проблемка у нього виникла. Треба підсобити.

      Матрос. Що за проблемка? У загальних рисах…

      Капітан. Знаєш, чим Аптекар промишляє?

      Матрос. Хто не знає? Димедрольчик, циклодольчик… «Колеса»!

      Капітан. Розбазікався… Я за язика тебе тягну? Кивни, що знаєш, і мовчи тихесенько…

      Матрос. Та що ви, їй-богу! Це ж між нами, як свій свому…

      Капітан (імітуючи Жеглова-Висоцького із «Місця зустрічі змінити не можна»). Ти здурів! Із яких це пір капітан для вас своїм став? Я вас, гадів, душив і душити буду! (Матрос смикається і «пітніє». Капітан задоволено усміхається). Жартую, Матросе! А ти, що, очканув? Якийсь ти, Матросе, дьорганий став… Що, нерви здають? Нерви, дорогуша, треба берегти…

      Матрос (ображено). Із вашими фокусами побережеш…

      Капітан. Ну, досить, досить… Хвать, сказав! (Трохи помовчавши). Ближче до тіла… Тобто – діла… Так от, якісь там фраєри із Польової надумали розвести Аптекаря на бабло. Сам розумієш, негарно це, не по-людськи… То як, Матросе? Берешся відновити справедливість?

      Матрос. У нас із Польовою зараз мир. Вирішу без проблем.

      Капітан. А оце вже, мабуть, фігушки. Без проблем навряд чи вийде. Фраєри ті під Льопою ходять.

      Матрос. То й що? Перетру із Льопою. Вирішимо!

      Капітан. Уже перетирали люди. Зарвався Льопа. Я так думаю, що це він сам і надумав киданути Аптекаря, а фраєри – то тільки так, відмазка… Там такі шавки, що самі не ризикнули б.

      Матрос. СКАЧАТЬ