Місто кісток. Кассандра Клэр

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ то вона попросила його зробити ще цілу низку речей, зокрема принести продукти і позатирати шви в її душовій. Одного разу стара змусила Люка порубати сокирою старий диван, щоб вона змогла винести його з квартири, не знімаючи двері з петель.

      – Я запитаю, – зітхнула Клері.

      – Ото ж бо й воно. – Доротея згорнула віяло помахом руки, голосно ним клацнувши.

      Непевні відчуття Клері тільки збільшилися, коли вона наблизилася до своєї квартири. З незамкнених, ледь відчинених дверей на сходовий майданчик лився клиноподібний потік світла. З острахом дівчина розчахнула двері.

      Все світло у квартирі було ввімкнене. Лампи яскраво горіли. Світло різало очі. Як завжди, мамині ключі та її рожева сумочка лежали на невеликій кованій залізній поличці біля дверей.

      – Мамо? – покликала Клері. – Мамо, я вдома.

      Відповіді не було. Вона зайшла до вітальні. Обидва вікна були відчинені. Тонкі білі фіранки тріпотіли на вітрі, мов неспокійні примари. Лише тоді, коли вітер вщух і штори вгамувалися, Клері помітила, що диванні подушки розкидані по кімнаті. Деякі з них були розірвані, а наповнення валялося на підлозі. Книжкові полиці з усім їхнім вмістом були перекинуті. З розчиненої лавочки для фортепіано вивалилися мамині улюблені збірники з нотами.

      Найстрашніше виглядали картини. Кожна з них була вирізана з рами та розірвана на смужки, що лежали по всій підлозі. Напевне, це зробили ножем: полотно майже неможливо порвати голими руками. Порожні рами нагадували обгризені кістки. З грудей Клері вирвався крик:

      – Мамо! Де ти? Мамусю!

      Вона не називала Джоселін «мамусею» з восьми років.

      Коли Клері побігла на кухню, серце ледь не виплигувало з грудей. Там нікого не було. Двері шафки були відчинені. Там лежала розбита пляшка з-під соусу «Табаско», на лінолеум скапувала червона пекуча рідина. Її коліна стали ватними. Дівчина розуміла, що потрібно втікати з цієї квартири, дістатися телефону та подзвонити в поліцію. Але все це здавалося далеким. Спершу їй треба знайти свою маму та переконатися, що з нею все гаразд. А якщо то були грабіжники, а якщо мама оборонялася?

      «Які це грабіжники не прихоплять із собою гаманець, телевізор, dvd-плеєр чи дорогі ноутбуки?»

      Клері стояла біля дверей маминої спальні. На мить їй здалося, що принаймні цю кімнату не зачіпали. Клаптикове покривало, яке Джоселін зробила власноруч, лежало на ковдрі акуратно складене. На тумбочці біля ліжка – фото: п’ятирічна Клері сяяла щербатою усмішкою, личко обрамлене рудуватим волоссям. Вона розчулено схлипнула. «Мамо, – заплакала вона в душі, – що з тобою сталося?»

      А у відповідь – тиша. Ні, не тиша, – квартиру струснув шум, від якого у Клері аж мурашки побігли. Наче щось перевернулося й упало на підлогу з глухим стуком. За цим почулося якесь шаркання, чвакання, що наближалося до спальні. Шлунок стиснувся від страху. Клері зірвалася на ноги й повільно повернулася.

      На якусь мить їй здалося, що дверний прохід порожній, і дівчина відчула полегшення. Та потім подивилася вниз.

      По СКАЧАТЬ