Армагед-дом. Марина и Сергей Дяченко

Чтение книги онлайн.

      Вона боялася, що слухавку візьме Клавдія Василівна. Славкова мама вважає, напевно, що депутатський час надто дорогий і на пусту розмову зі школяркою не варто витрачати жодної хвилинки…

      Відразу після випускного Славка відвезуть на якусь віддалену дачу, і в неї, Лідки, зникне будь-яке право телефонувати на домашній депутатський телефон. Тому вона розраховувала, що зараз слухавку візьме сам Славко, і тоді, потеревенивши трохи, можна домовитися про візит.

      І вже, звісно, вона й сподіватися не могла…

      – Лідо? Ага, вітаю… Як іспити?

      Вона зажмурилась, стискаючи слухавку.

      Вона хотіла сказати Андрієві Ігоровичу, що він урятував й і повернув до життя. Що якби не депутат Зарудний – ступити б їй рано чи пізно з балкона, дарма що третій поверх. Що вона, Лідка, страшенно шкодує, що останнім часом не може бачитися з ним, розмовляти та грати в настільний хокей. Але сподівається на зустріч, хоча б на випускному вечорі, хоч найбільше в світі їй хочеться напроситися в гості.

      – Доброго дня, Андрію Ігоровичу… Іспити?

      Вона дурнувато всміхнулася, добре, що співрозмовник не міг бачити й цуценячого захвату.

      …Із математики їй усе-таки поставили трійку. Хоч як сиди над книжкою в останню перед іспитом ніч – півроку прогулів не надолужиш. Вона б упоралась за рахунок старих тем, які проходили ще у восьмому класі, – але білет випав невдалий, із рівняннями. Зате з історії їй вдалося вхопити п'ятірку: Михайло Феоктистович не дослухав плутаної відповіді, махнув рукою й виставив «відмінно», і Лідчиній радості не було меж – щоправда, трошечки засмутила звістка, що ВСІ дівчата одержали у Фео по п'ятірці. «Мудрий старець, – говорив Ігор Рисюк. – Здогадується, що в університет ви все одно не посунете і прийомного бала не підвищите. Цілковито безпечна, дармова п'ятіркова маса…»

      Лідка радісно струснула СКАЧАТЬ