Що ховається у сутінках. Антология

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Це було чудово. «Ну тебе на хер, тишо, – подумав він. – І тебе, і коня твого, на якому ти сюди в’їхала. Це мій кінь, і він зроблений зі сталі, як тобі таке, га?»

      Він витиснув зчеплення й опустив передачу на першу. Виїхавши під’їзною дорогою, повернув праворуч і вже тут перемкнувся на другу передачу, а потім і на третю. Дорога була брудна й місцями у вибоїнах, але мотоцикл легко перелітав ями, і Робінсон лише плавно піднімався й опускався на сидінні. Із носа знову хлинула кров, вона текла по щоках, зривалася та летіла назад довгастими краплями. Він пройшов перший поворот, потім другий, закладаючи круті віражі, і на короткому прямому відрізку ввімкнув четверту передачу. «Фет Боб» летів вперед так, ніби знудьгувався за їздою. Він занадто довго збирав пил у цій клятій прибудові. Боковим зором праворуч від себе Робінсон ловив озеро Покомтук – гладеньке, як дзеркало, із жовто-золотавою сонячною доріжкою на водній блакиті. Робінсон видав пронизливий крик, пригрозив кулаком небу – чи, може, Всесвіту – і знову взявся за кермо. Попереду виднілися шпиль і знак «БУДЬТЕ УВАЖНІ НА ДОРОЗІ» перед Поворотом Мерця.

      Робінсон попрямував до знака, викручуючи ручку газу. Йому якраз вистачило часу, аби перемкнутися на п’яту передачу.

      Норман Партридж

      Кольору крові

      Кепські речі відбуваються в цьому місті.

      Одна з них трапилася цього вечора.

      Людина, яка це зробила, стоїть на мосту біля міської межі. У її руці пістолет, у кишені – пачка сигарет. Вона не може вибрати, що вставити до рота – сигарету чи ствол 38-го калібру. Тому стоїть там у темряві, думає і намагається вирішити.

      Усе, що залишилося від річки внизу, – хирлявий струмочок, який стікає крізь зарості рогози, і гори сміття, що накопичилися за довгу зиму. Лише за кілька кварталів звідси є будинок із вимкненим рубильником у зовнішньому розподільному ящику. Усе всередині спочиває під щільним серпанком темряви, зокрема і два трупи застрелених із пістолета 38-го калібру, що належить убивці. Темряви більше, ніж крові, але й крові чимало.

      Убивця і не здогадувався, що в тілах чоловіка та жінки може бути стільки крові, але сьогоднішня ніч його багато чого навчила. І хоча кров уже не фонтанує, він чує, як червона річка тече крізь ніч. Це відчуття, уважає він, є витвором уяви. Мозок говорить, що ніякої річки тут немає. Є тільки залишки струмочка, що вмирає. І рогоза, що тихенько шарудить на гарячому літньому вітрі. І сміття, що накопичилося за зиму. А ще є тіні, густі й важкі, подібні до тіней в будинку з вимкненими рубильниками, бо лише тоненький, як край нігтя, півмісяць сріблиться сьогодні високо в небі.

      Так. Усе так і є. Місяць світить і на багато інших будинків у цьому містечку. Убивця думає про них і про людей усередині. Уявляє, як увійде до якогось із них із пістолетом у руці. І хоч ніхто в усьому місті не кривдив його так, як ті двоє, що лежать мертві в темряві, інші його теж ображали, ще і як. І він думає про цих людей, про їхні будинки і СКАЧАТЬ