Мовчання Метатрона. Андрій Ковальчук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ – зацікавлено промурмотів лікар – зазвичай-то він мало говорить, але зараз…здається починається vagabondage[1](коментарі у кінці тексту)… – замислився, потім очунявся, повернув приязний погляд Кості – пробачте, не відрекомендувався. Федір Петрович, головний лікар цієї «обителі хмурої». А Вас, як, батенько, величати?

      – Костянтин… – лікар не дав Костикові закінчити:

      – Пробачте, пане Костянтине, але у нас досить обмежене спілкування з хворими лікарні. Як кажуть, аd usum internu[2] – очі веселі, але гострі.

      – Та я теє… в принципі і не шукав спілкування. Мені до фірми…

      – Ааа, то Вам до Олександра Олександровича. Гм… Перепрошую, що питаю, але, чи домовлялись Ви з ним попередньо, тому що наш заклад, як Ви розумієте, закритий, а тому є певні вимоги до відвідування.

      – Ні, – відповів Костя – я попередньо не домовлявся, але пробачте, яке відношення має фірма до Вашого закладу?

      – Звичайно ніякого, за виключенням того, що вона знаходиться на території лікарні…

      – Я прийшов не до лікарні, а до фірми «Замок К» – Костю завжди бісили «вахтерські» правила будь-яких закладів, – окрім того, я журналіст, виконую завдання редакції, а за законом ніхто не має права перешкоджати журналістській діяльності.

      – Звичайно, dura lex, sed lex[3] – процитував Федір Петрович, – але чи не здається Вам, що у нас склалась патова ситуація. З одного боку, Ви можете заходити до будь якої комерційної організації безперешкодно, з іншого, не маєте права бути на території лікарні без дозволу головного лікаря. А оскільки фірма знаходиться на території лікарні, то Ви одночасно можете і не можете тут бути? – в очах у лікаря блиснули бісики, а Кості здалось, що тролинг – то є головна розвага цієї лікарні. Ну якщо так, то він не проти включитись у цю гру:

      – Ну тоді, шановний Федоре Петровичу, мені здається, що ми можемо вирішити дану патову ситуацію. З одного боку, як Ви зазначили, я можу тут бути, і саме як існуючий суб’єкт, та ще й журналіст, я можу відвідати комерційну фірму «Замок К.». З іншого боку, як сутність неіснуючого суб’єкту, який в той же час представлений вашому погляду, я виступаю галюцинацією, а це вже той випадок, який стосується Вашої спеціалізації, тому відповідно, в якості галюцинації я теж можу бути присутнім на території Вашого режимного закладу – Костя не розумів, чого його так понесло, можливо на нього вплинув попередній диспут зі Стасиком.

      Федір Петрович вдоволено хмикнув, здається, йому сподобався хід Костика:

      – Ну що ж, пане Костянтине, Ваша ідея має місце на існування, але… за двох але – Федір Петрович примружився чеширським котом – По-перше, у другій іпостасі, а саме у якості істинної галюцинації, Ви являєтесь моїм об’єктом, а не суб’єктом, і я, як психіатр, повинен відповідним чином на Вашу появу реагувати, тобто застосовувати усі заходи, аж до радикальних, для того, щоб Ви зникли. Тоді мій статус лікаря загрожує існуванню Вашого неіснування. Чи не так?

      Тепер СКАЧАТЬ