Твердиня. Максим Кидрук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ rel="nofollow" href="#n_65" type="note">[65] район Шиста, Стокгольм

      Левко тупцяв посеред другого поверху супермаркету «ІКЕА» біля металевого кошика, заваленого легкими спальниками в нейлонових мішечках з білими мотузяними затяжками, і телефонував Семену. Пролунало клацання, просигналізувавши про встановлення зв’язку.

      – Старий, здоров! Говорити можеш?

      – Валяй, – відгукнувся росіянин.

      – Я зараз в «ІКЕА», знайшов спальники.

      – І?

      – Легкі, в нейлонових мішечках, дешево коштують.

      – Температура? – поцікавився Сьома.

      Левко зиркнув на етикетку.

      – Мінімальна, на яку розраховані, – + 7 °C.

      – Бери. Це саме те, що треба. Сумніваюсь, що в сельві температура падатиме нижче від + 20 °C.

      – Я б і так узяв, але дзвоню не через те. Тут акція: один спальник коштує сто двадцять крон,[66] а п’ять штук віддають за п’ятсот.

      – Тобто п’ятий спальник дають за двадцять крон, – мигцем порахував Сьома.

      – Істинно! Купляти п’ять?

      – Звісно! Чого ти вагаєшся?

      Єдине, через що Левко не любив капіталізм, – це різноманітні промоакції та знижки, що примушують людей купувати абсолютно непотрібні їм речі.

      – Та думаю: нас же четверо…

      – Менше думай, Лео, – рубонув Сьома. – Де ти ще купиш спальник за два євро?

      – Але ж він нам не потрібен… – кволо опирався українець.

      – Бери!

      Хлопець зачепив пальцями п’ять мотузок, що стягували горловини чорних мішечків, висмикнув їх і потюпав до каси.

      Всю дорогу додому Левко думав про те, на хріна їм здався п’ятий спальник…

      XIV

      У четвер, 5 квітня, після трьох днів прискіпливих вишукувань, друзі купили квитки.

      Дешевих з однією пересадкою не виявилось. Довелося викопувати найкращі варіанти серед перельотів з двома пересадками. Найдешевшим виявився маршрут, запропонований «American Airlines» спільно з «British Airways» і «LAN Peru»: Стокгольм – Лондон – Маямі – Ліма. Назад у зворотному порядку: Ліма – Маямі – Лондон – Стокгольм. Коштувало це задоволення тисячу двісті шістдесят американських доларів.

      Виліт запланували на 24 липня (відправлення з аеропорту Арланда о 7:35, прибуття в кінцевий пункт – Ліму – о 5:40 ранку наступного дня, 25 липня). Весь переліт, враховуючи час на пересадки, займе трохи більше ніж двадцять дев’ять годин.

      Порахувавши необхідний для походу час і наявні фінанси, Сьома з Левком вирішили, що назад полетять 24 серпня. На те, щоб спробувати знайти Паїтіті, у них буде рівно місяць. З Ліми вирушатимуть о 9:10, а прибуватимуть до Арланди о 13:45 наступного дня, 25 серпня. Загальна тривалість перельоту – двадцять одна година тридцять п’ять хвилин.

      Насамкінець Левко і Семен докупили чотири квитки СКАЧАТЬ