Куди приводять мрії. Ричард Метисон

Чтение книги онлайн.

      – Це тепер не в твоїх силах, – сказав він.

      – Але я маю повідомити їй.

      Він поклав руку на моє плече.

      – Досить скоро вона буде з тобою, – м’яко промовив він.

      Я не знав, що ще можна сказати. Думка, що ніяк не можна повідомити Енн, що зі мною все гаразд, страшенно пригнічувала.

      – Як щодо кого-небудь на кшталт Перрі? – раптом пригадав я. І розповів про нього Альберту.

      – Не забувай, що тоді ви з ним були на одному рівні, – зауважив Альберт. – Зараз він би про тебе не дізнався.

      Побачивши вираз мого обличчя, він обійняв мене за плечі.

      – Вона буде тут, Крисе, – сказав він. – Я гарантую це.

      Він посміхнувся.

      – Я можу зрозуміти твої почуття. Вона гарна людина.

      – Ти знаєш про неї? – здивовано спитав я.

      – Про неї, про ваших дітей, про Кеті, про твій робочий кабінет, про все, – сказав він. – Я був із тобою понад двадцять років. Земних років, звісно.

      – Був зі мною?

      – Люди на землі ніколи не бувають самі, – пояснив він. – Кожен індивідуум завжди має провідника.

      – Хочеш сказати, ти був моїм янголом-охоронцем?

      Звучало банально, але ліпшого вислову я пригадати не міг.

      – Краще сказати – провідником, – відповів Альберт. – У давнину серед людей виникло уявлення про янголів-провідників. Ті люди відчували правду, але невірно тлумачили її – на догоду своїм релігійним поглядам.

      – Енн теж має провідника? – спитав я.

      – Звичайно.

      – То хіба не може провідник повідомити їй про мене?

      – Легко – якби вона була до цього відкрита, – відповів Альберт, і я зрозумів, що це не вихід. Енн замкнулася у своїй невірі.

      Ще одна думка (цього разу породжена відкриттям, що Альберт був поряд зі мною десятиліттями) примусила мене відчути сором: через те що він був свідком такої кількості аж ніяк не благородних моїх вчинків.

      – Ти добре тримався, Крисе, – сказав він.

      – Ти що, читаєш мої думки? – спитав я.

      – Щось схоже на те, – відповів він. – Не переймайся так сильно за своє життя. Твої помилки траплялися в житті мільйонів чоловіків і жінок, які були справді добрими людьми.

      – Мої помилки стосуються переважно Енн, – сказав я. – Я завжди кохав її, проте так часто підводив.

      – Здебільшого замолоду, – зауважив Альберт. – Молоді надто захоплені собою, щоб по-справжньому розуміти своїх половинок. Одного лише здобуття кар’єри досить, аби порушити здатність до розуміння. Так само було і в мене. Я не мав можливості одружитися, оскільки пішов з життя надто молодим. Але я не здатен був до кінця зрозуміти мою матір, мого батька, моїх сестер. Як сказано у тій п’єсі, «пояснень не знадобиться», Крисе.

      Мені спало на думку, що він помер раніше, ніж було написано цю п’єсу. Втім, я не звернув на це уваги, адже мене досі непокоїла Енн.

      – Я справді ніяк не можу пробитися до неї? – спитав я.

      – Може, з СКАЧАТЬ