На городі довіряємо природі. Чудовий результат без клопоту й витрат!. Борис Бублик
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу На городі довіряємо природі. Чудовий результат без клопоту й витрат! - Борис Бублик страница 17

Название: На городі довіряємо природі. Чудовий результат без клопоту й витрат!

Автор: Борис Бублик

Издательство:

Жанр: Хобби, Ремесла

Серия:

isbn: 978-966-14-9222-5,978-966-14-9223-2,978-966-14-9139-6

isbn:

СКАЧАТЬ процесу живлення рослин роблений компост і компостування поза грядками – ознака просто нерозумного землеробства.

      Читаю я давні слова про компост і намагаюся зрозуміти, як можна було «проґавити поворот». Я і себе маю на увазі, тому що свого часу теж доклав руку до популяризації робленого компосту. Правда, вже не один рік воюю проти нього. Але біда в тому, що нас, тих, хто схаменувся, мало. І приплив у наші ряди ледь помітний.

      Ось цитата з «Огорода для ленивого…»: «Компостна купа на ділянці – це просто імітація одвічної роботи природи над поліпшенням ґрунту. Забезпечуючи здоров’я ґрунту, ми гарантуємо успіхи в землеробстві. Чи не парадокс – щоб повернутися до найстарішої і практично універсальної агрокультури, треба так довго і так багато вмовляти землеробів…

      Компостування городніх і кухонних відходів – дуже важливий для навколишнього середовища процес. Відходи є і будуть, і позбуватися їх треба. Хімічні засоби (спалювання) – це і втрата органічної матерії, і шкода навколишньому середовищу. Фізичні засоби (звалище) – однаково і втрати, і забруднення навколишнього середовища. І тільки біологічний засіб – компостування – дозволяє і позбутися відходів, і середовищу не нашкодити, і ресурси зберегти, повертаючи землі відходи у формі, в якій вони можуть бути ефективно використані рослинами…

      Не треба заривати органічні відходи на звалищах, не треба дозволяти дощам змивати їх в океан, не треба задимлювати небо. Природа давним-давно виробила досконалий біологічний механізм утилізації відходів – компостування. Тож навіщо безкінечно винаходити велосипед?»

      Мені знадобилося кілька разів перечитати цю оду робленому компосту, щоб виявити, що в ній не так. Є чудовий єврейський жарт: «Ех, якби я був такий розумний спочатку, як моя Циля потім». Отже, що міг би виявити в оді «такий розумний спочатку»?

      Насамперед його насторожило б ставлення до органіки. Органіка – безцінний скарб, що підлягає акуратному поверненню в ґрунт для забезпечення кругообігу речовин. В оді ж мова йде про городні та кухонні відходи. І компостування як засіб утилізації відходів звісно ж, набагато ліпше за спалювання та викидання їх на звалище.

      Крім цього, «такий розумний спочатку» помітив би три факти, м’яко кажучи, пересмикування (за Ожеговим: пересмикнути – обманним способом підтасувати). Перший факт: одвічна робота природи над поліпшенням ґрунту ведеться за допомогою органіки, розсіяної по поверхні. Згрібати ж органіку в компостні кучі – це щось від лукавого. Другий факт – вимиті з кучі й відлетілі з газами поживні речовини не дозволяють говорити про повернення відходів землі: повертається лише невеличка їхня частка, та, що не відлетіла й не вимилася. Третій факт: слова «і ресурси зберегти, й середовищу не нашкодити» (з урахуванням другого факту) – несумісні, та й недоречні. У процесі компостування втрачається приблизно три чверті ресурсів, причому втрачена частка забруднює середовище проживання.

      А тепер поговорімо про компост незалежно від наведеної СКАЧАТЬ