На городі довіряємо природі. Чудовий результат без клопоту й витрат!. Борис Бублик

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ навколо рослин стає вологим і створюються сприятливі умови для грибкових спор. Тому, якщо вже користуватися вертушкою, то не ввечері, а вранці, щоб скоротити сприятливий час для грибків. Тобто треба рахуватися із загрозою грибкових захворювань. Словом, «думайте сами, решайте сами, иметь или не иметь». Краще все-таки у городі вертушку «не иметь».

      Вернімося до розмови про згарища. Розумію, що читач міг лишитися здивованим. Куди ж подіти органіку, яку не можна спалювати та компостувати, а на грядку, при всьому бажанні, не покладеш бур’янів, що обсіменилися, обрізків винограду й малини, гілок дерев? Коли йдеться про органіку, яка недостойна місця на грядці, тоді можна говорити про утилізацію. У другій частині, в пункті «Безперервна родючість», буде розказано про раціональну, відповідну до природи утилізацію цієї органіки.

      Друга вимога «Геть лопату й плуг!» сьогодні теж актуальна (якщо її розуміти як різке обмеження глибини оброблення ґрунту). Але на початку шляху ця вимога означала просто заміну плуга чизельним культиватором (з різцями-стамесками), а лопати – садовими вилами. Тобто відвальна оранка і копання/перекопування замінялися безвідвальним глибоким розпушуванням ґрунту. Ось що говорилося про роботу з вилами: «Ручну імітацію чизельної обробки можна виконати садовими вилами з широкими ріжками-стамесками. При кожному «копанні» треба вткнути вила в землю (як лопату), легко потягнути ручку на себе, а потім – від себе. І все!»

      Ця заміна була для мене першим, але помітним кроком на шляху відходу від звичної обробки ґрунту. Обробка прискорювалася у кілька разів. Робота виконувалася стоячи, без земних поклонів при кожному «копанні». Знімалось навантаження на спину. І – найголовніше – усій ґрунтовій живності завдавалося істотно менше шкоди.

      Колонії аеробних і анаеробних бактерій живуть у ґрунті на різних поверхах. Перші – завглибшки 10 см, а другі – глибше за 15 см. Під час відвального розпушування колонії перемішуються і практично повністю гинуть. І через те, що виявляються не в своєму, тобто в непридатному для життя шарі, і через непереносимість бактеріями продуктів метаболізму чужої колонії. Гинуть також вивернуті черв’яки, жаби та інша ґрунтова живність. Руйнуються будинки павуків – грози комах-шкідників.

      Важко переоцінити позитивну роль «безвідвалу», але «паровоз летів уперед», сьогодні йдеться про неприпустимість розпушування ґрунту глибше за 5 см, про перекладання на коріння рослин турботи щодо розпушування ґрунту. Одначе тут обмежимося вже сказаним, і про те, куди «прилетів паровоз», розповімо у другій частині.

      Нарешті, вимога «Даєш грядки!» теж зазнала значної метаморфози. По-перше, вона стала не такою категоричною. Особисто мені комфортніше ходити постійними доріжками. Але я неодноразово бачив успішні природовідповідні городи, які не поділені на грядки і не відволікають городника клопотом про доріжки. Город без грядок, до речі, більш природовідповідний. Але не треба СКАЧАТЬ