Санаторійна зона. Микола Хвильовий

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ дівчата товпились біля дверей і питали схвильовано:

      – Ще?… Та де ж вони, Господи…

      Вони чекали оркестрантів.

      Ще було: піраміди (стояли для краси) з рекламою – «Папіроси тов. Петровській» і з рекламою – «Осінні скрипки».

      …Товаришка Шмідт схвильовано говорила:

      – Ну, скажіть щиро: де це в світі?… А може б, хто інший зробив?

      Товариш Огре сказав:

      – Ясно. Тільки – ми!

      Товаришка Шмідт була безмежно рада і рожево-схвильована. Вона побігла до піраміди «тов. Петровській» і до дівчат, що нетерпляче чекали оркестрантів, і не знала, що їй іще зробити, бо все вже було зроблено.

      …А коли товариш Огре зібрав хроніку, товаришка Шмідт спитала:

      – Ну, а як у вашім районі? Ви, здається, в Замалайськім?

      Тоді товариш Огре почервонів і збентежено сказав:

      – Я – безпартійний!

      – ?… Ви безпартійний?

      …І побігла чорна кішка.

      …Товаришка Шмідт холодно сказала:

      – А я думала, ви в парткомі… Товариш Огре гадав, що він згорить, і думав несподівано про Тайгайський міст і – під ним паровики.

      Товариш Огре сказав:

      – До побачення!

      Товаришка Шмідт сказала:

      – До побачення!

      Але це було так холодно, ніби зима, і непривітливо, ніби глибока осінь.

      …В голові блукали уривки. «Ясно. Тільки – ми!»

      …На Байкальській вулиці товариш Огре бачив великий прожектор, що освітлював усю вулицю й комольську новорічну процесію. Це, безперечно, було грандіозне видовисько. Пливло голубе небо, з ріки пахло баговинням, ніби й справді баговиння було зимою. За ріку в темряву відходила міська жура.

      …А комольці сурмили в сурми, дзвонили в дзвоники й освіщали вулицю сотнями чарівних смолоскипів. За комольцями гуділи натовпи.

      …На розі товариш Огре побачив заступника Пупишкіна – товариша Мамочку. Мамочка біг у трактир до вірмена.

      …Сотні ватажків світової революції дивились із будівель із наказу виконкому… Але знову була розпроклята тоска.

      …– Гражданін, будь ласка, пропустіть!

      …– Полюбуйтесь, гражданін, на кощунство… Сссволочі!

      …– Ішла бабка напроти комольців, напроти попів-комольців, і побачила кадила в комольців… Скрикнула! і – впала!

      За бабкою карета допомоги не приїхала, і бабку підвели громадяни.

      …З південних кварталів города пішов теплий вітер; тоді комольці смолоскипи пускали вогняні язики на тротуар. Біля собору, що напроти виконкому, комольці справляли комольське свято Нового року.

      …– Гражданін, подивіться, яке кощунство!..

      …А висока каланча собору мовчки відходила в синю безодню неба. Ще пролетів вітер із південних кварталів города…

      …Новий рік. Щастя.

      Думаю: чи не прийде щось інше? – СКАЧАТЬ