Людиною він був. Джеффри Арчер
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Людиною він був - Джеффри Арчер страница 23

Название: Людиною він був

Автор: Джеффри Арчер

Издательство: OMIKO

Жанр: Историческая литература

Серия: Бест

isbn: 978-966-03-9708-8

isbn:

СКАЧАТЬ досвід роботи в Національній службі здоров’я, і ваш досвід праці на посаді голови акціонерного товариства роблять вас ідеальним кандидатом на цю посаду. Тож сподіваюся, що ви визнаєте можливим приєднатися до нашого уряду.

      Емма оніміла.

      – Одна зі справді чудових речей у вас, Еммо, те, що вам навіть не спадало на гадку, чому я хотіла вас бачити. Половина моїх міністрів вважають, що вони отримали не більше, ніж заслуговували, тоді як друга половина не могла приховати свого розчарування. Підозрюю, що ви єдина, кого це щиро здивувало.

      Емма виявила, що ствердно киває.

      – Тож дозвольте мені сказати вам, що буде зараз. Коли ви вийдете звідси, на вулиці стоятиме автівка, яка відвезе вас до Будинку Александра Флемінґа, де вас чекає міністр. Він дуже детально розповість вам про ваші обов’язки. Зокрема, захоче поспілкуватися з вами стосовно нового законопроєкту про Національну службу здоров’я, який я хотіла б якнайшвидше провести через обидві палати, бажано упродовж року. Вислухайте Патріка Дженкіна – він проникливий політик і постійний секретар департаменту. Я б порадила вам також звернутися за порадою до брата. Він був не лише здібним міністром, але й як ніхто інший знає, як працює Палата лордів.

      – Але ж він – по інший бік барикад.

      – Це не так працює у Палаті лордів, як ви швидко дізнаєтесь. Вони набагато цивілізованіші, ніж у нижній палаті, й не зацікавлені у простому нарощуванні політичних дивідендів. І моя остання порада – визначіться, чи вам це подобається.

      – Мені лестить, пані прем’єр-міністерко, що ви згадали про мене, і маю визнати, що мене дещо збентежив цей виклик.

      – Не варто. Ви були моєю першою кандидатурою для цієї роботи, – відмахнулася пані Тетчер. – Й останнє, Еммо. Ви серед тих кількох друзів, які, як я сподіваюся, все одно називатимуть мене Марґарет, бо ця робота у мене – не назавжди.

      – Дякую, пані прем’єр-міністерко.

      Емма підвелася й потиснула руку своїй новій керівниці. Вийшовши з кабінету, вона виявила там Елісон, яка стояла в коридорі.

      – Вітаю, пані міністерко. Автівка чекає, щоб відвезти вас до вашого робочого місця.

      Коли вони сходили вниз, минаючи світлини колишніх прем’єрів, Емма намагалася усвідомити те, що сталося упродовж останніх кількох хвилин. Щойно вона дійшла до коридору, як вхідні двері відчинилися і досередини зайшов молодик, якого повів сходами інший секретар. Їй стало цікаво, яку посаду мають намір запропонувати Норману.

      – За мною, будь ласка, – запросила Елісон і відчинила бічні двері, що вели до маленької кімнатки з письмовим столом і телефоном. Емма дивувалася, поки секретарка не зачинила двері й не додала:

      – Прем’єр-міністерка подумала, що, можливо, ви хотіли б зателефонувати своєму чоловікові, перш ніж розпочати нову роботу.

8

      Увесь ранок Джайлз збирав свої папери, теки й особисті речі й переносив їх з одного кінця коридору в інший. Він покинув просторий, добре обладнаний кабінет, СКАЧАТЬ