Надходить та година. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

      – Він досі в мене, – сказав Гаррі й торкнувся внутрішньої кишені свого піджака.

      – Тоді ми на коні.

      – Ще ні. Я переконав пані Бабакову, що вона має обміняти чек «Вікінґа» на сто тисяч доларів.

      – Рятуйте! – застогнав Аарон.

      – Куди їдемо? – знову запитав таксист.

      – Центральний вокзал, – звелів Гаррі.

      – А ви не можете просто зателефонувати їй? – поцікавився Аарон.

      – У неї немає телефону.

      6

      – Це вперше я дізналася, що ти робиш щось непристойне, – зауважила Емма, наливаючи собі другу філіжанку кави.

      – Але це, безумовно, справедливо з точки зору моралі, – виправдовувався Гаррі. – Врешті-решт, мета завжди виправдовувала засоби.

      – Дуже сумнівно. Не забувай, що пані Бабакова вже підписала контракт і прийняла чек до оплати.

      – Але вона його не обготівкувала й у будь-якому разі була впевнена, що книгу Анатолія видасть «Вікінґ».

      – І він видав би.

      – Але не Аарон Гінзбурґ, із яким вона уклала угоду.

      – Суддя Вищого суду міг би визнати це цікавою юридичною колізією. А хто тоді видаватиме Вільяма Ворвіка, якщо тепер ти вже не з «Вікінґом»?

      – «Гінзбурґ-прес». Ми з Анатолієм станемо першими авторами нового видавництва, й Аарон подарує мені нову авторучку.

      – Нову авторучку?

      – Це довга історія, яку розповім, коли ти повернешся із засідання правління, – мовив Гаррі, розбиваючи вершечок яйця.

      – Я все ще дивуюся, як це Малберрі не врахував, що Аарон може створити власне видавництво, і не включив цей пункт у документ про злиття, який забороняє викрадати авторів «Вікінґа».

      – Я впевнений, що він розглядав таку ймовірність, але якби він ввів такий пункт в угоду, адвокати Аарона відразу ж збагнули б, що він задумав.

      – Можливо, він сумнівався, що Аарон матиме достатньо ресурсів для створення нового видавництва.

      – Тоді він дуже помилився, – зронив Гаррі. – Аарон уже мав кілька пропозицій щодо своїх акцій у «Вікінґ-Малберрі», зокрема й від самого Рекса Малберрі, який явно не хоче, щоб тридцять чотири відсотки акцій Аарона потрапили до рук його суперників.

      – Кружляємо по колу, – резюмувала Емма.

      Гаррі посміхнувся й посипав яйце дрібкою солі.

      – Але як би ти не любив Аарона, – продовжила Емма, – після його очевидної неправильної оцінки партнерства з Малберрі ти впевнений, що він саме той, хто заслуговує бути твоїм американським видавцем? Якби ви підписали контракт із трьох книг, а потім…

      – Визнаю, що мав певні сумніви, – мовив Гаррі, – але мене заспокоїв той факт, що батько Аарона погодився повернутися на посаду президента нової компанії.

      – Він братиме практичну участь в її роботі?

      – Гарольд Гінзбурґ не той чоловік, хто хапає жар чужими руками.

СКАЧАТЬ