Название: Листи до Феліції (1914–1917)
Автор: Франц Кафка
Издательство: OMIKO
Жанр: Документальная литература
Серия: Зарубіжні авторські зібрання
isbn: 978-966-03-9685-2
isbn:
У газету я подам оголошення[14] лише завтра – на вівторок. Завтра мій начальник повертається з відрядження, і я не хотів би, щоб оголошення з’явилось у газеті раніше, доки я особисто не скажу йому про це. У середу Ти отримаєш газету. Звичайно, про це вже знають майже всі, кого це стосується. Що ж сказали Твої друзі й знайомі, чи багато з них пліткували про це з перукарем? А втім, тепер так буде завершуватися кожен лист – я думаю, що Тобі варто незабаром приїхати. Коли ж, Ф., коли ж?
Напиши мені, будь ласка, одразу про головні болі.
20 квітня 1914 року, Прага
До Феліції Бауер
Моя кохана, зараз ввечері я прийшов додому – безглуздо тинявся, на тенісних майданчиках, на вулицях, у конторі (чекав, що там, можливо, буде вістка від Тебе) – і ось знаходжу Твого листа. Я не в змозі щось робити, якщо не маю вістки від Тебе, я був, справді, не в змозі подати невелике оголошення в газету, дарма що це все ж можливо, оскільки я розказав про це начальнику. Але я не зміг, між іншим, цього також не було і в газеті «Berliner Tageblatt».
Я навіть вже не пам’ятаю, чим я останнім часом був так зайнятий, не було нічого дуже важливого. За неважливим минають дні, і сьогодні не виняток. Що за тимчасове життя без Тебе!
Звичайно, я бачуся з Максом, навіть щодня. Тільки ми, якщо придивитися, вже не такі й близькі одне одному, якими були раніше, і то – лише час від часу. (Ніколи ми не були такими близькими одне одному, як у подорожах, почекай, найближчим часом я надішлю Тобі дві літературні дрібнички з наших подорожей, одну стерпну від мене та одну зовсім нестерпну, написану нами обома[15]. Я не обіцяю сім мішків гречаної вовни, як це робиш Ти стосовно листа до моєї матері, про поштово-рекламні марки для начальника, про газету «Berliner Tageblatt» і про розірвання договору з лікаркою для мене. Я теж обіцяю сім мішків гречаної вовни, але моєї вовни зовсім не так багато). Ми (ще раз, задля впевненості: Макс і я) з моєї вини більше не такі близькі, він не відчуває цього у своїй щирості й присвятив мені свій новий роман «Шлях Тихо Браге до Бога»[16], одну зі своїх найособистіших книг, болючу, вистраждану історію.
Але й моя вина не є, власне, виною або є нею лише незначною мірою. Я незрозумілий Максу, і там, де я йому незрозумілий, він помиляється. Останнім часом я попри всю зовнішню балакучість (цю ваду Ти ще не знаєш, і в Тебе самої її немає, і за це я кохаю Тебе теж) стаю все замкнутішим, СКАЧАТЬ
13
Баумґартен – один з найстаріших і найбільших парків у північно-західній частині Праги. Чеська назва – Стромовка.
14
Ідеться про офіційне оголошення про заручини, яке належало опублікувати одночасно з боку нареченого і нареченої. Скромне оголошення від Кафки з’явилося лише в п’ятницю, 24 квітня 1914 року в газеті «Prager Tageblatt»: «Д-р Франц Кафка, віцесекретар Товариства страхування працівників від нещасних випадків у Празі, оголошує про заручини з фройляйн Феліцією Бауер з Берліна».
15
Ідеться про два коротких літературних твори – «Ріхард і Самуель» і «Аероплани в Брешії», написані Францом Кафкою і Максом Бродом разом під час однієї з їхніх подорожей.
16
«Шлях Тихо Браге до Бога» – роман Макса Брода, який уперше був опублікований у щомісячнику «Die Weißen Blätter» (січень – червень 1915), а 1916 року з’явився друком у видавництві Курта Вольфа. Роман має присвяту: «Моєму другові Францу Кафці».