Клуб «Мефісто». Тесс Герритсен
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Клуб «Мефісто» - Тесс Герритсен страница 7

СКАЧАТЬ музей, де виставлялися десятки уламків римських скульптур. Плин століть розтріскав мармур, відбив голови, відламав руки, лишаючи самі анонімні тулуби. Ось що вона побачила, дивлячись на тіло. Розбиту Венеру. Без голови.

      – Здається, він убив її там, на ліжку, – сказала Джейн. – Це пояснює бризки на цій конкретній стіні та кров на матраці. Далі перетягнув її на підлогу, може, потребував твердої поверхні, щоб закінчити.

      Джейн набрала повітря й відвернулася, наче раптом дійшла до межі й більше не могла дивитися на тіло.

      – Ви сказали, що перший патруль приїхав за десять хвилин після дзвінка на 911, – уточнила Мора.

      – Саме так.

      – Те, що тут відбулося, – ампутації, відрізання голови – потребувало більше за десять хвилин.

      – Ми це розуміємо. Навряд чи телефонувала жертва.

      Рипнула під кроками підлога, обидві жінки озирнулися й побачили у дверях Баррі Фроста, який зовсім не хотів заходити.

      – Приїхали криміналісти, – повідомив він.

      – Нехай заходять. – Джейн трохи помовчала. – Вигляд у тебе не дуже.

      – Гадаю, я ще молодець. Зважаючи на все.

      – Як там Кассовіц? Вже поблювала? Нам тут не завадить допомога.

      Фрост похитав головою.

      – Досі в машині сидить. Не думаю, що її шлунок до цього готовий. Піду по криміналістів.

      – Заради Бога, скажи їй, хай яйця відростить! – гукнула Ріццолі навздогін, коли він вийшов. – Ненавиджу, коли жінки мене підставляють. Псують репутацію нам усім.

      Докторка Айлс знову подивилася на тіло на підлозі.

      – Ви знайшли…

      – Решту? – закінчила за неї Джейн. – Так. Ліву кисть ви бачили. Права рука лежить у ванні. А тепер, гадаю, час показати вам кухню.

      – Що там?

      – Нові несподіванки.

      Джейн рушила через кімнату до коридору.

      Мора розвернулася до неї й краєм ока побачила себе в дзеркалі спальні. Відображення дивилося на неї втомленими очима, чорне волосся злиплося від розталого снігу. Але не власне обличчя змусило її заціпеніти.

      – Джейн, – прошепотіла вона. – Погляньте сюди.

      – Куди?

      – У дзеркало. Ті символи. – Мора розвернулася й вдивилась у символи на стіні. – Бачите? Це дзеркальне зображення! Це не символи, а літери, які треба читати в дзеркалі.

      Джейн подивилася на стіну, тоді на дзеркало.

      – То це слово?

      – Так. Тут написано Peccavi.

      Детектив похитала головою.

      – Навіть так це мені нічого не каже.

      – Це латина, Джейн.

      – І як перекладається?

      – На мені гріх.

      На мить жінки витріщились одна на одну. Тоді Джейн раптом реготнула:

      – Оце так неймовірна заява. Думаєте, молитви до Діви Марії вистачить, щоб стерти цей конкретний гріх?

СКАЧАТЬ