Клуб «Мефісто». Тесс Герритсен

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ в Дорчестері. Там, де офіцера застрелили. Бачив тебе.

      – Я тебе не бачила. Треба було привітатися.

      – Ну, ти була зайнята. Зосереджена, як завжди. – Він усміхнувся. – Ти буваєш дуже сердитою з виду, Моро. Ти це знала?

      Жінка засміялася.

      – Може, саме в цьому й проблема.

      – Проблема?

      – Я відлякую чоловіків.

      – Мене ж ти не злякала.

      «Як можна? – подумала Мора. – Твоє серце недоступне, його не розіб’єш».

      Вона підкреслено глянула на годинника й підвелася.

      – Уже пізно, і я стільки часу в тебе забрала.

      – Не те щоб у мене були нагальні справи, – зауважив Деніел, прямуючи з нею до виходу.

      – Маєш доглядати цілу паству душ. До того ж нині Святвечір.

      – Як ти могла помітити, мені теж сьогодні немає куди податися.

      Мора зупинилася, розвернулася до нього. Вони стояли самі в церкві, вдихаючи знайомі аромати воску й ладану, що несли спогади про дитинство, повне інших Святвечорів, інших служб. Про ті дні, коли відвідини церкви не викликали того сполоху, який вона відчувала зараз.

      – Добраніч, Деніеле, – мовила вона, повертаючись до дверей.

      – Побачимося ще за чотири місяці? – гукнув він навздогін.

      – Не знаю.

      – Я скучив за нашими бесідами, Моро.

      І знову вона завагалася, піднісши руку до дверей.

      – Я теж скучила. Може, саме тому нам краще обходитися без них.

      – Ми не зробили нічого такого, чого слід було б соромитися.

      – Поки ні, – м’яко відповіла Мора, дивлячись не на нього, а на важкі різьблені двері, що стояли між нею та втечею.

      – Моро, не треба все так кидати. Я не розумію, чому б нам не підтримувати певні…

      Він замовк. Дзвонив її мобільний.

      Мора виловила його з сумочки. О цій порі дзвінок не віщував нічого доброго. Відповідаючи, вона відчувала на собі Деніелів погляд і власне тремтіння від цього погляду.

      – Докторка Айлс, – сказала вона, удавано спокійно.

      – Веселого Різдва, – озвалася детектив Джейн Ріццолі. – Здивована, що ви не вдома, спершу зателефонувала туди.

      – Я пішла на опівнічну службу.

      – Боже, та вже ж перша година. Хіба вона не скінчилася?

      – Так, Джейн, скінчилася, і я саме йду з неї, – відповіла Мора, обрубуючи подальші запитання. – Що у вас для мене?

      Докторка Айлс уже знала, що це не дзвінок ввічливості, а виклик.

      – Адреса – Прескотт-стріт, 210, Східний Бостон. Приватний будинок. Ми з Фростом приїхали з пів години тому.

      – Подробиці?

      – У нас одна жертва, молода жінка.

      – Вбивство?

      – О так.

      – Дуже впевнено говорите.

      – Приїдете й побачите.

      Вона поклала слухавку й побачила, що Деніел досі дивиться на неї. Але мить ризику, мить для слів, про які вони обоє СКАЧАТЬ