Якщо кров тече. Стивен Кинг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Кенні впіймав мене доволі вдалим боковим у ліву скроню. Я сподівався, що хуліганистий покидьок ушкодив руку.

      Міс Гарґенсен видобула пляшечку напроксену.

      – Мої особисті запаси. Біллі, набери води.

      Біллі приніс мені пластиковий стаканчик. Я ковтнув пігулку, і мені миттєво полегшало. Отака сила навіювання, особливо коли вам навіює розкішна молода жінка.

      – Ви троє, робіть як вітер – дуйте звідси, – сказала міс Гарґенсен. – Біллі, зайди до спортзалу й скажи містерові Тейлору, що я повернуся за десять хвилин. Дівчата, ходіть надвір і виглядайте Крейґового батька. Помахайте йому, щоб під’їхав до вчительського входу.

      Вони пішли. Міс Гарґенсен нахилилася до мене, досить близько, щоб я вловив запах її парфумів, котрі були дивовижні. Я закохався в неї. Я знав, що це шмаркляво, але не міг нічого вдіяти. Вона підняла два пальці.

      – Будь ласка, не кажи, що ти бачиш три пальці чи чотири.

      – Ні, всього два.

      – Гаразд. – Вона вирівнялася. – То був Янко? То був він, так?

      – Ні.

      – Я тобі на дурепу схожа? Кажи правду.

      Вона мені була схожа на красуню, але я навряд чи насмілився б так сказати.

      – Ні, ви не схожі на дурепу, але то був не Кенні. І це добре, тому що, розумієте, якби то справді був він, його б, напевне, арештували, коли вже він виключений зі школи. Тоді був би суд, на який мені довелось би піти й розказати, як він мене побив. І всі б знали. Подумайте, як це було б соромно.

      – А коли він ще когось поб’є?

      Тоді я подумав про містера Герріґена – можна сказати, викликав його дух.

      – То їхня проблема. Мене обходить тільки те, щоб він дав спокій мені.

      Вона спробувала насупитися. Натомість її губи вигнулися в широку усмішку, і я закохався в неї ще дужче, ніж коли-небудь.

      – Який холодний розрахунок.

      – Я просто хочу прожити, – сказав я. І то була щира душевна правда.

      – Знаєш що, Крейґу? Думаю, ти проживеш.

* * *

      Тато приїхав, оглянув мене і похвалив роботу міс Гарґенсен над моїм обличчям.

      – Я в минулому житті була секунданткою одного знаного боксера, – сказала вона.

      Я засміявся. Жоден з них не згадував про можливість поїхати до травмпункту, тож мені полегшало.

      Тато повіз нас чотирьох додому, і ми пропустили другу половину танців, але ніхто не заперечував. Біллі, Марджі й Реґіна отримали набагато цікавіші враження, ніж від махання руками в повітрі під Бейонсе чи Джея-Зі. Що ж до мене, я раз за разом переживав той блаженний струс, що прокотився рукою, коли мій кулак увігнався під око Кенні Янко. Від цього мав залишитися шикарний ліхтар, і мені було цікаво, як він його пояснюватиме. «Еее, я вдарився об двері. Еее, я вдарився об стіну. Еее, я дрочив, і рука зіслизнула».

      Коли ми дісталися додому, тато знову спитав, чи знаю я, хто то був. Я сказав, що ні.

      – Не впевнений, що вірю тобі, синку.

      Я змовчав.

СКАЧАТЬ