Ґардаріка. Таємниця забутого світу. Вероніка Мосевич

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ проведи, будь-ласка, конунга Яріслейва до зали, – попросила з гідністю дівчина.

      – Буде виконано, моя принцесо, – шанобливо схиливши голову, відповів слуга.

      – А зараз мені час бігти. Та й батько вже чекає. Ми ще сьогодні побачимось, – опанувавши себе, вже бадьорим голосом, прощебетала Інґіґерд.

      Бігши вниз, дівчина озирнулася. Він стояв, усміхався, дивився їй услід і не зводив очей.

      Їдучи дорогою, принцеса невідступно поверталася думками до князя. На її думку, так дивно розвивалися події. Ще вчора вона була нареченою одного конунга, сьогодні – їй нав’язують іншого, який, одначе, заполонив усі її помисли. Ще вчора він був її полоненим, сьогодні ж – б’є рекорди, щоб узяти її серце в полон.

      «Що зі мною? Хіба ж так можна? Я повинна думати про конунга Олафа», – розмірковувала вона.

      Інґіґерд зловила себе на думці, що з учорашнього дня постійно думає про Ярослава, нескінченну кількість разів прокручуючи в умі всі слова, погляди, рухи, усмішки, і з кожним разом він стає їй усе милішим.

      Перед очима невідступно стояв його образ: худорлявий, мускулистий, з гордо випрямленою спиною і піднятим підборіддям. Видовжене обличчя з тонко окресленими неширокими вилицями і прямим носом, постійна добра усмішка з симпатичною ямочкою на правій щоці, побрита голова, тільки довга чуприна, зв’язана у хвіст, звисала від середини голови з лівого боку і торкалася вуха, в якому красувалося золоте кільце. А ще у князя довгі вуса, що вчора дівчина добре й не розгледіла. На правій руці поблискував громіздкий перстень з печаткою.

      Але як же ж так? Вона не зможе так учинити. Хоча сьогоднішня розмова з батьком довела їй протилежне. Улоф Шетконунг добре знав, що він робить. Йому набагато вигідніше було видати її за Ярослава, аніж за Олафа Норвезького. Коли зранку Інга прийшла до батька і вони обговорювали її майбутнє, він сказав:

      – Доню, тобі вирішувати, але ти ж зрозумій, що я на твоєму боці і бажаю, щоб ти була щасливою. Ярослав хоче, щоб ти стала його дружиною, а отже, ти зможеш правити разом з ним Ґардарікою, цією величезною країною. Тільки подумай, які можливості відкриваються перед тобою.

      – Батьку, як ти зможеш відмовити конунгу Олафу? Адже ж про шлюб давно домовлено, і я вже послала своєму нареченому подарунок. Що ти скажеш на мій захист? Тут мова йде про мою честь і честь нашого роду, – наполягала Інґіґерд, схвильовано ходячи залою та імпульсивно жестикулюючи.

      – За це не хвилюйся. Хто, як не я, першим мусить дбати про це? Я вже знаю, яким буде моє рішення, якщо ти даєш згоду. Тому я насамперед запитую тебе і даю можливість вибору, але одночасно наголошую: для нашої країни кращим є твій шлюб з конунгом Яріслейвом. Він контролює всі торгові шляхи звідси і до Візантії. Зараз ми сплачуємо дуже велику данину. Та якщо ти вийдеш за нього заміж, ціну можна узгодити. І ще є багато всяких вагомих причин, про які я не буду тобі зараз розповідати.

      – Тату! Все це має такий вигляд, ніби я для вас тут корова, яку ви намагаєтеся якнайдорожче продати! – підозріливо СКАЧАТЬ