Таємниця Великого Сканера. Олександр Есаулов

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ аналізатори, мініатюрні прилади, які, накопичуючи інформацію про нову мову, забезпечували синхронний переклад і навчання власників інших мов, були в кожного.

      – Усі готові? Тоді в дорогу!

      Рикпет востаннє оглянув човник, дистанційним пультом замкнув люк, а сам пульт, попередньо запечатаний у поліетиленовий пакет, закопав неподалік, під кущиком, усіяним дрібними квітами. Шлях попереду був далекий, кілометрів із двадцять, та ще й натщесерце… Але іншої ради не було, доводилося терпіти.

      Першого аборигена зустріли кілометрів за п'ятнадцять, коли вже зовсім вийшли з гір. Абориген пройшов повз утомлених і запилюжених членів експедиції і навіть не кинув на них зацікавленого погляду. Та й погляд у нього був якийсь ненормальний: нерухомий, мов у ляльки чи манекена. Нецікавим виявився перший житель планети Ц, якого вони зустріли! Вони теж не могли зав'язати розмови, бо не знали жодного слова незнайомої мови. Кілометрів через два зустріли ще одного глюка, потім іще, й усі вони проходили байдуже. Нарешті вийшли на околицю міста. Тут глюків було багато, і мандрівники загубилися в юрбі.

      – Я знаю, куди треба піти, – раптом сказала Шаната.

      Зустрічний перехожий почув звуки її голосу й кинув на неї зацікавлений погляд. Це вже було досягнення: хоч хтось звернув на них увагу!

      – Треба знайти базар. Не можуть же вони на базарі мовчати!

      – Правильно, – погодився Рикпет.

      – Це… як його… А їсти коли?

      – Потерпи. На базарі що-небудь купимо… – і Рикпет розгублено замовк.

      – Гроші! – зрозуміла Шаната.

      – У нас немає ні цента! – зойкнув Дроник.

      – Ви це… Проблеми з грішми? – запитав Васла.

      – Ні, з грішми проблем нема, проблеми через їхню відсутність! – сумно посміхнувся Рикпет.

      І без того складна справа ускладнилася ще більше.

      Розділ 3

      Порадились і вирішили все-таки йти на базар. Те, що не подумали про гроші, справу, звичайно, ускладнювало. Але ще більшим ускладненням було незнання мови. Аналізатори поки що не працювали – не було чого аналізувати, зате мініатюрна відеокамера у вигляді значка, прикріплена до футболки Рикпета, фіксувала все, що діялося навколо, передавала зображення на човник, а звідтіля сигнал ішов на планетоліт. Мовчазність аборигенів просто збивала з пантелику. На базарі, звичайно, повинні бути розмови. Це ж базар! Усі новини завжди дізнаються саме на базарі. Залишилося вирішити, як знайти базар, не знаючи мови.

      – Будемо просто йти та роздивлятися на всі боки, – запропонував Рикпет.

      – Ні, – усміхнулася Шаната, – пропоную зробити інакше. Давайте подивимося, звідки глюки йдуть із сумками. Он бачиш? Бабуся пішла з сумкою, а з неї овочі стирчать?

      Усі глянули в той бік, куди вказувала Шаната: протилежним боком вулиці йшла бабуся з важкою сумкою. Із сумки й справді стирчали овочі, які нагадували зелені стрілки цибулі.

      – Звідки вона їх несе? З магазину чи з базару…

      – Це… як його… Молодець, Шано…

СКАЧАТЬ