Дикий. Гильермо Арриага
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Дикий - Гильермо Арриага страница 38

СКАЧАТЬ ми – на дахах. Ми – поряд з небом, вони – поряд з пеклом.

      Ми ввійшли в якусь кімнату. На кількох столах стояли напої, тарілки з чипсами та арахісом. Одноразові стаканчики й тарілки, картини на релігійну тематику, прикріплені до стіни картонки з біблійними цитатами, два великі розп’яття й двадцять складаних стільців, розставлених колом. Усі добрі хлопчики були тут. Побачивши нас, Умберто підійшов привітатися, потискаючи руки.

      – Ласкаво просимо. Дуже приємно!

      Було видно, що він щиро радий бачити нас. Запропонував нам напої. Хайбо тричі налив собі кока-коли й залпом випив. Потім насипав собі в тарілку чипсів і сів їсти в кутку.

      – Сьогодні ми будемо розмовляти на дуже цікаві теми, – сказав мені Умберто, – до нас прийде ще й отець Чава.

      Умберто не дозволив нам сісти разом. Під приводом необхідності ближче познайомитися з рештою групи він нас розділив. Я залишився поряд з ним. Кілька хвилин ми балакали, кому з ким випало сісти поряд. Умберто підвівся й попрохав, щоб ми встали. Усі одночасно підвелися, серйозні й мовчазні. Едуардо, низенький і з пронизливим голосом, привітав наш прихід до групи «Юнаки, віддані Христу», південно-східного капітулу «Руху юних католиків» у федеральному окрузі.

      – Увійдіть разом з нами у серце Христове, відкрийте в собі його доброту, любов і прощення, – сказав він.

      Ми з Качуром перезирнулися. Якщо це був початок, то що ж нас чекало наприкінці? Слово взяв Антоніо. «Помолімося», – сказав він. Добрі хлопчики похилили голови й почали мурмотіти «Отче наш». Ані я, ані Качур, ані Водичка не знали слів. Тільки Хайбо, здавалося, повторював за ними, хоча потім зізнався, що просто бурмотів якісь нісенітниці.

      Скінчивши, юнаки, віддані Христу, кілька разів перехрестилися. Священницьким жестом Умберто простягнув руки, попросив нас сідати й звернувся до Саула, смаглявого чорноволосого типа.

      – Сауле, яка в нас сьогодні тема?

      – Сьогодні поговоримо про секс, – сказав він, не змигнувши, ніби йшлося про чампýс[33] чи тригонометричні рівняння. Качур випрямився на стільці. Тема принаймні звучала цікаво.

      – І що ти підготував про секс? – спитав далі Умберто.

      Саул розкрив портфель і видобув течку з вісьмома машинописними сторінками. Почав читати. «Секс має бути одним з найчистіших діянь людської істоти, якщо тільки здійснюється з любов’ю й згідно з правилами християнського подружжя. Статеве співжиття між чоловіком і жінкою має щоразу виражатися в любові до Христа, Господа нашого».

      Читання тривало ще двадцять хвилин. Що довше він читав, то жахливішим здавався мені зміст. Рясніли слова «гріх», «кара», «незайманість», «цнота», «чистота» й не менше п’ятдесяти згадок про Христа. Качур і Водичка не могли повірити почутому. А Хайбо не зважав і поглинав чипси.

      Коли Саулова літанія скінчилася, Умберто звернувся до Хайбо.

      – Як тобі те, СКАЧАТЬ



<p>33</p>

Солодкий ароматизований напій на основі кукурудзи.