Драми. Улас Самчук
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Драми - Улас Самчук страница 14
38
Самчук У. Лист до Юрія Шереха від 21 листопада 1951 року. – Од. зб. 869. – Арк. 7.
39
Самчук У. Лист до Юрія Шереха від 01 січня 1952 року. – Од. зб. 870. – Арк. 1.
40
Самчук У. Лист до Юрія Шереха від 11 квітня 1952 року. – Од. зб. 870. – Арк. 2.
41
Самчук У. Лист до Люби Генуш від 04 лютого 1952 року. – Од. зб. 422. – Арк.
42
Друкується за виданням: Літературно-науковий вісник. – 1930. – Річник ХХІХ. – Т. СІ. – Кн. ІІІ. – Березень. – С. 198–216.
43
В одному з листів до Анни Бойцун письменник зазначав: «З моїми драматичними спробами не все гаразд – вони мені не повелися. Одна одноактівка з назвою «Слухайте, слухайте – говорить Москва» друкувалася у «Вістнику» Донцова за рік 1930 (числа не пам’ятаю і не маю його у себе). Це було щось про совєтську амбасаду в Парижі. Навіть вже забувся зміст» (Лист від 01.02.1965 // Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Ф. 195. – Од. зб. 357. – Арк. 22).
44
«Правда» – центральний орган партії більшовиків, найвпливовіше совєтське видання, фактично – головна газета в СССР.
45
«Берлінер Тагеблят» (нім. Berliner Tageblatt) – щоденна німецька газета, що виходила в Берліні впродовж 1872–1939 років.
46
«Ле Матен» (фр. Le Matin) – французька щоденна газета, що виходила впродовж 1884–1944 років.
47
Ці рядки взято з книги «Червоний граф» – автобіографії Олександра Стенбока-Фермора (1902–1972), виданої в Німеччині. Автор – прямий потомок російського полководця В. Фермора, спадкоємець великого маєтку в Прибалтиці, подарованого родині імператрицею Єлизаветою. У період громадянської війни в Росії опинився в рядах білогвардійського корпусу фон дер Гольца. Пізніше, позбавлений засобів до існування, він став шахтарем, потім – журналістом із лівими переконаннями, після Другої світової війни – відомим громадським діячем.