Драми. Улас Самчук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ окулярами у раковій оправі, під якими світяться сірі, довірливі, навіть щирі очі. Обличчя голене зовсім, з тяжкими капшуками під підборіддям, очима та коло куточків уст. Рухи повільні, незграбні. Мова глуха, властиво глухий баритон. У халаті, без комірця, взутий у пантофлі, сидить у фотелі профілем до публіки – читає): «…і цілий світ з запертим диханням дивився на арену Сходу Европи. Там виступали ґладіатори. Краяли черепи один другому, з захоплення, пробивали черева, в безумному запалу угнавши один другому в горлянки зуби, упивалися чадом крови, що бубоніла скрізь струмками, наводнюючи країну дурманючими парами, які ще глибше, ще пекучіше додавали жаги диким вчинкам, звіринності, садизму. Зірвалася з ланцюга міліонова зґрая голодних псів… Дика, безвольна юрба, з печаттю вікового рабства, з хронічною внутрі спадщиною від довголітньої неволі в тюрмі народів, громила в пень безформенний кістяк розчавленої, опльованої Батьківщини. І дивився затаєним»…[47]

      Ларя. (Лежить горілиць на шезлонгу, сплівши ноги, одягнута в піжаму попелястого шовку, з димлячою цигаркою; пускає струмочки або кільця диму вгору, любуючись, як вони розпливаються і зникають. Обличчя її кругле, пухке, біле, без рум’янців, на якому чітко зарисовані круглі ямки очей, ніби каштани, з чіткими гребінчиками вій. Брови темні, на гладкому і білому чолі, вони то аж занадто темні, аж злилися на переніссі і кажуть всякому: «До цих очей вступ заборонений!» Волосся темного крука, блискуче, дашком підрівняне у китицю, напущене майже до брів, а ззаду коротко стрижене. Рухи нестійкі, залежно до потреби, часом пластично-м’які, котячі, часом різкі – рвучкі. Така ж і мова, вона підступна, ласкаво-горлова, що манить ніби русалка, але й наказує і то навіть гостро наказує. На пальцях пухких, білих, з виплеканими, рожевими шпичастими нігтями, блищать персні, у вухах великі циганські кульчики. Взута в м’які рожеві пантофельки з китичками на під’ємі. Їй нудно… Вона вередує… Вона ще не зібрала вражінь з учорашнього вечора у директора копальні фон Кравзе. Вона намагається поділитися деякими особливостями балу з чоловіком. Їй може бути до тридцятки. Багато курить, глибоко затягаючись димом)… Ти, Борю, як дитина. Чим ти захоплюєшся? (

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      Самчук У. Весела вдова / У. Самчук // Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941–1943 років / упоряд. А. Жив’юк. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2008. – С. 320.

      2

      Самчук У. Дещо про театр / У. Самчук // Документ доби: публіцистика СКАЧАТЬ