Сад божественних пісень. Афоризми. Григорий Сковорода
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Сад божественних пісень. Афоризми - Григорий Сковорода страница 1

СКАЧАТЬ я свята!

      Коли совiсть в тебе чиста, не страшний Перун огнистий, нi!

      Пекла вогнем вiн не палить,

      А має життя райське, хвалить.

      Грiхи смерть народять – живу смерть наводять,

      Iз смертi – ад; тлить душу глад.

      О люта смерть та!

      Блажен, о блажен, хто з перших пелен

      Себе присвятив Христовi,

      День-нiч в його мислить словi,

      Взяв iгo благеє, ярмо взяв легкеє,

      До того звик, до цього навик -

      Це жереб святий!

      Солодке це взнавши, впасти не зможеш в мирське й пропасти, нi!

      В гopi й бiдi не скучить,

      Hi меч, нi вогонь не розлучить -

      Все сладiсть розводить, на серце не сходить,

      Хiба тому, знати кому

      Скус далось дорогий.

      Життя ти, – Христе, за мене вмер теж!

      Мав початки дати швидко

      Лiт моїх, а дав послiдки,

      Зiтри серця твердiсть, вогню пали щедрicть;

      На смерть марнотi i злому в життi

      Живу тобi, мiй свiт!

      Коли ж вiд грiхiв воскресну, вдягну я плоть небесну,

      Ти в менi – в тобi вселюся

      I солодкого нап'юся,

      3 тобою в бесiдi, з тобою в совiтi,

      Сонце зайде, сонце зiйде -

      Це вiк злотих лiт!

      Пісня 2-га

      Iз цього зерна: «Що на землi ти зв'яжеш, те зв'язане буде на нeбi» [2].

      Залиш, о дух мiй, скоро всi землянiї мiста!

      Зiйди, мiй душе, в гори, де правда живе свята,

      Спокiй де, тишина царюють з вiдвiчних лiт,

      Країна де вабна, де неприступний є свiт.

      Залиш печалi свiту и марнотнiсть мирських дiянь!

      Щоб в небо возлетiти, хоч на хвилю чистий стань!

      Де Господь Яковий [3] є, де невечiрня зоря,

      Ангелiв рiд встає – вид його священний зрять.

      Це сiлоамськi води! [4] 3 очей полуду омий,

      Тут тiло змить нагода – до небес лети мерщiй!

      Бо серцем хто брудний, не може Бога уздрiть

      И до мiсць отих земний не здолає долетiтъ.

      А душу лиш тiлесним не можна задовольнить,

      Вона лише небесним смуток хоче наситить,

      Як в море рiчка мчить, так сталь до магнiту пливе,

      До гip вогонь тремтить, так дух до Бога зiр рве.

      Кинь свiт цей злотворний. Вiн завжди є темний ад.

      Хай летить геть ворог чорний, в горнiй пiдiймися град.

      Хоч по землi йдеш ти, поселись на небесах,

      Павло так вчить святий [5] тебе в чистих словесах.

      Спiши на вiчну радiсть, крильми розуму вдягнись,

      Ти там обновиш радicть, як орел, пiдеш у вись.

      О триблаженна стать! А найбiльше словеса!

      Їх-бо в розум може взять, хто побув у небесах.

      Пісня 3-тя

      Iз цього сiменi. «Нехай земля вродить траву, ярину» [6]. Або: «I як трава молода, розцвiтуть вашi костi» [7].

      Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!

      Уже сади розцвiли й солов'їв навели.

      Геть, печале, геть вiдсiль! Не нiвеч ти красних сiл!

      Бiжи co6i в болот, у пiдземнi ворот.

      В пекло повертай назад! Не для тебе рай i сад!

      Душа моя процвiл, радостi менi дала.

      Щасний той i без утiх, хто подужав смертний гpix.

      Душа його – Божий град, душа його – Божий сад.

      Завжди родить сад квiтки, завжди плiд згина гiлки,

      I весною все пахтить, – листя тут не облетить.

      Боже мiй! Це ти – мiй град! Боже мiй! Це ти – мiй сад,

      А невиннicть – то мiй квiт, мир, любов – ото наш плiд.

      Бо душа моя верба, ти для неї, як вода,

      Буду жить на тiй водi, втiш мене у цiй бiдi.

      Я нiчого не боюсь, лиш гpixa я стережусь,

      В менi вбий усякий гpix – це є ключ моїх yтix!

      Пісня 4-та

      Рiздву Христовому з цього зерна: «3 нами Бог, розумiйте народи», тобто «Дихнув ти був духом своїм» [8]. «Бог сина свого однородженого послав у cвiт, щоб ми з нього жили» [9].

      Ангели, знижайтеся, до землi спускайтеся,

      Бог, що сотворив нам вiки, живе нинi з чоловiком,

      Станьте з хором, всiм собором,

      Веселиъся, адже з нами Бог!

      Це час наближається! СКАЧАТЬ

<p>2</p>

Євагегелiє вiд Матвiя, XVI – 19.

<p>3</p>

Де Господь Яковий… – Якiв – один iз так званих патрiархiв єврейского народу; за Бiблiєю, Бог дав йому славу, якої нiхто не знав, i зволив називати себе Богом Iзраїля та Богом Якова. З Якова колiна, вважається, вийшов Iсус Христос.

<p>4</p>

Сiлоамськi води – джерело, що витiкає iз скелi Сiлоам, води якого вважалися священними.

<p>5</p>

Павло так вчить святий… – Iдеться про бiблiйного апостола, автора численних послань – Павла. Жив у I ст. н. е.

<p>6</p>

Буття, I -11.

<p>7</p>

Книга пророка Iсаї, LXVI – 14.

<p>8</p>

Вихiд, XV – 10.

<p>9</p>

Перше послання апостола Iвана, IV – 9.