Земля мертвих. Жан-Кристоф Гранже

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ колись звання капітана. Єдиним її дошкульним місцем були міцні напої. Час від часу Корсо доводилося нагадувати правила роботи в групі: алкоголь та наркотики – під забороною, службово-штатна зброя – в шухляді, і жодних дешевих кпинів, будь ласка.

      Як людина Наталі не мала рівних. Усміхнена, добродушна, лагідна; легко, як ніхто в групі, завойовувала довіру свідків і самих підозрюваних. Під час допиту їй удавалося отримати більше свідчень, ніж будь-кому з поліціянтів.

      Третім у групі був коп на ім’я Людовік Ландремер – його Корсо любив менше за всіх. 35-річний талановитий тулузець, магістр економіки, швидко піднявся службовими сходинками. Він скидався на продавця автівок, – добре припасований костюм, гостроносі черевики, – мав руде кучеряве волосся й захоплювався реґбі – здається, це було єдиним його хобі. Коли в нього питали, звідки він родом, Людовік відповідав: «Овалі»[16].

      Його ахіллесовою п’ятою були сайти знайомств. Молодик існував лише від однієї нічної здибанки до іншої. Керувався гаслом: «Одна жінка на вечір, один матч на тиждень». На робочому комп’ютері йому обмежили доступ до певних сайтів, а свій ноутбук він мусив залишати в роздягальні.

      Козирем поліціянта була терплячість. Він ладен був невтомно й безупинно нишпорити в цілому будинку, дзвонити в усі двері, ставити тисячу разів ті самі питання. Людо на прізвисько «Трал» примудрявся витягти зі своїх сіток важливий предмет, недоречну дрібничку, що могли знецінити всі попередні припущення під час розслідування.

      Був іще хлопець, якого звали Крішна Вальє. Батьки-хіпі, які подарували синові ім’я індуїстського божества, мабуть, не надто тішилися з того, що їхній нащадок став копом, «а головне – чиновником». Сутягою, що цілими днями сидів на роботі (в нього був кабінет, так званий «карцер»), дряпав протоколи допитів, рапорти, пояснювальні. Мав вищу юридичну освіту, тож серед них лише він володів мовою, якою спілкуються між собою судді, та розумівся на адміністративних викрутнях. Він також завідував архівами й відповідав за Salvac, величезну базу кривавих злочинів – після кожної справи йому належало заповнювати довжелезну анкету.

      Решта співробітників індуїстами не були, але всі вони поважали Крішну, – їхнього Крішну, – адже завдяки його зусиллям вони не за комп’ютером просиджували, а могли довше попрацювати поза відділом.

      Зовнішність Крішни відповідала фахові або ж навпаки. Невисокий на зріст, тендітний, лисуватий у неповні 35 років. Свій образ він доповнив дорогими брендовими окулярами в прямокутній роговій оправі й був схожим на іграшку з конструктора Леґо. Про його особисте життя ніхто нічого не знав, але для людини з такою головою, як у нього, воно, напевно, містилося десь на аркуші для нотаток.

      Він не брав участі в зборах, не провадив розслідувань, ніколи не виповзав зі свого кабінету, але був життєво необхідною частиною групи. Мав виняткову витримку, зокрема стосовно колег, які не стукали в двері, коли заходили СКАЧАТЬ