Земля мертвих. Жан-Кристоф Гранже

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ його характеру, навіть із його чеснот, виліпити вади. Старанно виконує роботу? Син ніколи не бачить тата. Перевіряє його домашні завдання, пильнує, щоб той учився грати на піаніно? Тиран, надто вимогливий і владний. Старається присвятити синові вільний час? Ладний на все, аби віддалити його від матері…

      Коли рядки на екрані почали зливатися в лінії-блискавки, він закрив документ, ледь стримуючись, аби не жбурнути ноутбук у стіну.

      Треба було знайти спосіб угамувати гнів. Йому на думку спало лише одне: зателефонувати Ламберу, коменданту 2-ї групи БПН, тобто Нарковідділу.

      – Ламбер? Це Корсо.

      – Як справи, старий? – радісно привітався той. – Я думав, що в БКР усі лягають спати о 22-й годині.

      – Щось комбінуєте сьогодні вночі?

      – Що тобі до нас? Ти що, з поліції?

      – Я не жартую.

      Пролунав недобрий смішок.

      – Невеличкий шмон – щойно перші півні заспівають.

      – Буде гаряче?

      – Брати Зарауї, братику. Нагоди чекали три роки. Наш інформатор каже, що там є новенький виробничий цех, лабораторія, гідравлічний прес і крута дорожезна швидкісна тачка.

      – Скільки там?

      – Сто кіло гашишу, стільки ж коноплі й чималий пакунок необробленого коксу.

      Корсо навіть присвиснув від захвату. Сподівався на маленьку вилазку, щоб трохи мурашки забігали по спині, аж раптом надибав масштабну операцію.

      – Де?

      – Пікассо.

      Дільниця Пабло Пікассо в Нантері була чи не першою в списку ЗПРЗ (зон із підвищеним рівнем злочинності). Перший рівень загрози й небезпеки.

      – Приєднуюся до вас.

      – Гей, братику, це справа Нарковідділу, ти не на ярмарку в Сен-Жермен-ан-Ле.

      – Міг би вам стати в пригоді. Я там виріс.

      – Хвалько. З якого дива ти туди заявишся?

      – Мушу трохи розрядитися.

      – Ми тут напругу не знімаємо.

      – Припиняй.

      Аж раптом Ламбер поцікавився:

      – Проблеми з начальством?

      – З моєю колишньою. Щойно отримав свідчення від її адвокатеси стосовно розлучення.

      Коп заквоктав, мов той індик, в якого прорізався голос:

      – Я це називаю форс-мажором. Be my guest.[8]

      4

      Дільниці Пабло-Пікассо як такої не існувало. Йшлося про будинки на проспекті Пабло Пікассо в Нантері. Фасади високих і круглих веж, створених архітектором Емілем Айо, прикрашали кольорові візерунки-хмаринки та вікна у формі крапель води. Прекрасний архітектурний задум, що згодом обернувся на жахливий осередок злиднів та злочинності.

      Саме тут минули підліткові роки Корсо, і він міг пригадати будь-яку деталь будівель: у загальній частині двері пофарбовані в яскравий колір, а стіни вкривав СКАЧАТЬ