Название: Втеча від свободи
Автор: Еріх Фромм
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Философия
isbn: 978-617-12-6232-4
isbn:
На відміну від сьогодення, Середньовіччя характеризувалося відсутністю особистої свободи. Раніше кожна людина була прикута до своєї ролі в суспільному порядку. Людина практично не мала шансів на соціальну мобільність – перехід з одного класу до іншого, – як і не мала можливості пересуватися географічно до іншого міста чи країни. За деякими поодинокими винятками, людина взагалі змушена була лишатися все своє життя там, де народилася. Вона часто навіть не могла вдягатися на власний розсуд чи їсти те, що хотіла. Ремісник мав продавати за певною ціною, а селянин – торгувати у визначеному місці на ринку міста. Член гільдії не мав права відкривати бодай якісь технічні таємниці виробництва комусь, хто не належав до його гільдії, і був зобов’язаний допускати своїх колег по цеху до будь-якої вигідної угоди щодо закупівлі сировини. Особисте, економічне й суспільне життя регламентувалося правилами та обов’язками, що поширювалися практично на всі сфери діяльності.
Однак якщо людина не була вільною у сучасному розумінні, то також не була самотньою чи ізольованою. Від самого народження кожен мав чітке й незмінне місце в соціальному світі, яке не підлягало обговоренню, а це означало, що кожен був інтегрований у впорядковане ціле, тому й життя окремої людини мало сенс і не давало приводу для сумніву. Особистість ототожнювалася з місцем людини в суспільстві: це був селянин, ремісник, лицар, а не індивід, який на власний розсуд обрав ту чи іншу професію. Соціальний порядок сприймався як природний, і, посідаючи в ньому визначене місце, людина отримувала почуття безпеки й належності. Конкуренція було відносно малою. Людина від народження отримувала власну нішу в економічній структурі, що забезпечувало їй певний рівень проживання, гарантований традицією, хоча це також зумовлювало певні економічні зобов’язання до тих, хто перебував на вищих сходинках соціальної ієрархії. Але в межах цієї соціальної ніші індивід загалом мав достатньо свободи для самовираження як у плані роботи, так і в плані економічної діяльності. Хоча тоді не було індивідуалізму в сучасному розумінні необмеженого вибору між різними життєвими сценаріями (ця свобода вибору значною мірою – абстракція), було доволі багато проявів конкретного індивідуалізму в реальному житті.
Було чимало страждань і болю, проте була й церква, яка їх пом’якшувала – вона пояснювала страждання і біль як відплату за гріхопадіння Адама й індивідуальні гріхи кожної людини. З одного боку, церква насаджувала і плекала серед людей почуття провини, однак вона ж запевняла їх у своїй безумовній любові до них, а також пропонувала спосіб здобути прощення і любов самого Бога. Стосунки з Богом були радше відносинами довіри СКАЧАТЬ