Название: Тримайся за повітря
Автор: Марія Ткачівська
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Современные любовные романы
isbn: 9786171263895
isbn:
Андрій тішився Соломіїними успіхами. Вона взяла і його до себе на роботу художником-оформлювачем. А що за друкування відповідав художній редактор, на шиї якого – вся робота, то в Андрія вільного часу – хоч відбавляй. Для творчості не завадить. Соломія загрузала на роботі надовго. Андрій ішов додому зазвичай раніше, готував вечерю, ввіряючи Соломії їхню «дев’ятку» (перша сімейна покупка, про яку Андрій давно мріяв), тому з добираннями проблем не було навіть тоді, коли переходило за північ. У дворі перед редакцією Соломії виділили місце для паркування (шеф вибив). Не всім фортунить при такому запрудженні центру. Друзі часто закидали Соломії, що замурувалася в кабінеті. «У мене – класна робота!» Що їм зоставалося, окрім як капітулювати.
У Соломіїному домі за час відсутності господині поралася після роботи Наталя Ковінька, колишня сусідка, однокласниця та подруга дитинства. Вона тимчасово поселилася в Соломії і припильновувала кухню і квіти під вікнами.
Після довгої перерви вони побачилися торік на зустрічі випускників. Наталя повернулася з Португалії. Пережила розлучення з Домінґо – своїм чоловіком-португальцем. Той протринькав геть усі її кошти, залишивши після себе «вакуум» у гаманці та родинній гармонії. Процедура розлучення, переїзди, документи на дітей і всіляка патороч зморили Наталю не менше, ніж досі сіре життя в Україні. «Мордуватися до скону з португальським чуперадлом, то краще додому!» – так прокоментувала Наталя свій теперішній стан. Їй видніше. Таке нечасто трапляється: українські дружини іноземців здебільшого залишаються за кордоном і після розірвання шлюбу. Проте колишній Наталин чоловік так утомлював її всілякими вибриками, що єдиний порятунок, який вона бачила – втеча. А що свій старенький батьківський будинок вона продала після одруження з Домінґо, то житлова проблема в Україні була найважчою.
Соломія вирішила все простіше, ніж гадалося:
– Поживеш у мене, поки знайдеш щось інше. Чим зможу, тим допоможу.
У Наталчине життя поволі поверталося сонце. З’явився дах над головою. Син від першого шлюбу пішов до школи, дівчинка – у дитсадок.
Роботу шукали вдвох із Соломією. Знайти було годі.
– Не бентежся. Поки що я візьму тебе до себе. Кореспондентка з рубрики «Класично про сучасне» йде в декретну відпустку. Ти за фахом – філолог. Спробуєш?
Наталі мало вірилося. Якби вона була картограєм, сказала б, що «пішла карта». Усе, наче на замовлення. В одному місці віднялося, в іншому одразу додалося.
З роботою Ковінька поралася так добре, наче досі тільки цим і займалася. Соломія навіть заздрила їй. «У неї краще виходить», – била вона СКАЧАТЬ