Де немає Бога. Максим Кидрук

Чтение книги онлайн.

      В Анниному животі розверзлася прірва.

      – Але я вже заплатила!

      Серце стало холодним, як шматок металу. Анна намагалася уявити щось хороше – вечірні прогулянки Лебединкою20 під руку з чоловіком; її син, який виходить із таксі, приїхавши у свою першу відпустку; остання, ще до війни, сімейна вечеря в скай-барі «Manhattan», з вікон якого відкривався чаруючий огляд Рівного, – проте серце несамовито витанцьовувало, наповнюючи кров страхом.

      – Так, – кивнув британець, – але ви не встигли на рейс ALR 114.

      – Ви не розумієте, – прошепотіла Анна.

      – Повірте, я вас розумію. Але, будь ласка, зрозумійте й ви мене: ви запізнилися на рейс не з вини «Altair Air», отже, вартість квитка вам не відшкодують. У них є вільні місця на завтрашній рейс, і я просто зараз можу вас на нього зареєструвати. Вас це не влаштовує, тож я спробував пошукати інші варіанти, тобто рейси інших компаній, які вчасно доправлять вас до Бангкока. Є варіант із «Emirates», але, вочевидь, «Emirates» не зобов’язана опікуватися пасажирами «Altair Air», тому, якщо хочете летіти, ви мусите купити квиток.

      Анна стояла з таким виглядом, наче її пригинало до землі невидимою зливою.

      – Скільки?

      – Дві тисячі п’ятсот вісімдесят п’ять дирхемів.

      – А можна… – Серце стягував зашморг, кожен удар відлунював болем у голові.

      – У доларах? Євро?

      – У доларах, будь ласка.

      Усі звуки довкола неначе зав’язли у повітрі.

      – Сімсот чотири долари, пані.

      В Анни затряслася нижня губа.

      – Я не можу собі це дозволити, – прошелестів її голос.

      – У вас немає грошей?

      Її очі зробилися тихими, немов на похороні.

      – Я маю гроші. Але не можу заплатити сімсот доларів. Британець не зводив очей з її обличчя.

      – Скільки ви можете заплатити?

      Жінка не відповіла. Сухі губи ворушилися так, ніби вона жувала повітря. Чоловік почекав п’ять секунд, а тоді озвався:

      – Я все ще можу вам допомогти, просто скажіть, яку сумуви готові витратити.

      – Я не знаю, – ледь чутно відповіла вона.

      Британець нахилився до монітора. Анна безгучно плакала, дивлячись, як пальці чоловіка пробігають клавіатурою. Спливло півхвилини. Зрештою британець, розчаровано прицмокнувши, похитав головою.

      – Я спробував дібрати варіант із пересадкою в Делі, – пояснив він. – У «Altair Air» сьогодні два рейси до столиці Індії, на обох є вільні місця, і я міг би зареєструвати вас на один із них. Із Делі ближче до Бангкока, тобто квиток став би вам не більше за сто п’ятдесят доларів. – Чоловік потер долонею підборіддя. – Але, як на зло, усі вечірні рейси до Бангкока заповнені. Жодного вільного місця.

      Анна мовчки забрала паспорт і відступила від стійки. Британець відчув дивний дискомфорт у грудях, зауваживши, як змінилося обличчя жінки: просто на його очах воно посіріло, СКАЧАТЬ