Название: Вислови
Автор: Конфуцій
Издательство: Фолио
Жанр: Древневосточная литература
Серия: Істини
isbn: 978-966-03-8193-3
isbn:
Фань Чі спитав про те, що таке знання. Учитель відповів:
– Виконувати обов’язок перед людьми, шанувати демонів і духів, але до них не наближатись – це і може називатися знанням.
Фань Чі спитав про те, що таке людяність.
– Якщо вибрали труднощі замість успіху, це може називатися людяністю, – було за відповідь.
Учитель сказав:
– Розумний радіє водам,
Людяний радіє горам;
Розумний діє,
Людяний занурений у спокій;
Розумний повен радості,
Людяний довговічний.
Учитель казав:
– Одна лише зміна в уділі Ци,
І він дорівнюватиметься уділу Лу;
Одна лише зміна в Лу,
І Лу дорівнюватиметься путі.
Учитель питав:
– Коли кубок уже не кубок, то який це кубок? Який це кубок?!
Цзай Во спитав:
– Якщо того, хто людяний, сповістили, що хтось із людей, відомих своєю людяністю, впав у колодязь, то він би кинувся за ним?
Учитель відповів:
– Навіщо йому так робити? Адже чеснотливий муж готовий іти на смерть, але він не може гинути нерозсудливо; його здатні обдурити, але зробити з нього дурня не можна.
Учитель сказав:
– Чеснотливий муж, опановуючи всю ученість, теж може межу не перейти, якщо стримуватиме себе правилами ритуалу.
Учитель зустрівся з княгинею Наньцзи, і Цзилу був невдоволений. Учитель його клятвено запевнив:
– Коли я неправильно вчинив, хай Небеса мене відкинуть! Хай Небеса мене відкинуть!
Учитель сказав:
– Непорушна середина – ця чеснота найвища з усіх, але давно вже рідко трапляється серед людей.
Цзигун спитав:
– Що скажете про те, хто широко чинить добро народові і здатен усім допомогти. Чи може він бути названий людяним?
Учитель відповів:
– Чому ж тільки людяним? Чи не так-таки чинять люди найвищої мудрості? Адже про це вболівали всім серцем Яо з Шунем! Хто людяний, той дає іншим опору, бажаючи сам її мати, і допомагає їм досягнути успіху, бажаючи сам його досягнути. Вміння знайти приклад поблизу – ось у чім бачу я майстерність людяності.
Глава 7
Я продовжую
Учитель сказав:
– Я продовжую – не творю; я вірю в давнину і люблю її щиросердо. Насмілююсь у цьому зрівнятися з Лаопіном.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета СКАЧАТЬ