Гойдалка. Володимир Єшкілєв
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Гойдалка - Володимир Єшкілєв страница 24

Название: Гойдалка

Автор: Володимир Єшкілєв

Издательство: Фолио

Жанр: Боевая фантастика

Серия: Фаренго

isbn: 978-966-03-8085-1

isbn:

СКАЧАТЬ на «народ М». Більше того, ми думаємо, що Темного більше цікавить не наш народ…

      – Наш? – примружився на піфійку старий.

      – Я також з «лінії М», як і вся правляча ієрархія моєї планети, – підтвердила Преподобна. – Так-от, за нашими припущеннями, Темного більше цікавить інша, ще загадковіша та чисельно вужча частина землян. З легкої руки нашого доброго приятеля Яна її вже звикли називати «осьовим народом», або ж «лінією С». Нам досі не відомі ті генетичні або ж інші маркери, за допомогою яких можна було б ідентифікувати «осьових». Ми навіть не знаємо, чим саме вони можуть відрізнятись від домінуючої «лінії Т» і меншої «лінії М». Тим більше що об’єктивні відмінності між двома останніми мінімальні.

      – Цікаво, які ж?

      – Я можу перелічити номери мутацій та зачеплених ними генів, але ж тобі, неспеціалісту, вони нічого не скажуть.

      – Маєш рацію, – після хвилинних роздумів кивнув Відморозок. – Але що дають нам ці мутації?

      – Значне, порівняно з представниками «народу Т», розширення інтуїтивного горизонту, здатність відчувати тонкі плани буття та кордони між вимірами. Практично всі видатні еспери та провидці належать до «народу М».

      – То я також можу… відчувати тонкі плани буття?

      – Це треба перевірити.

      – А він, – Відморозок показав на Еарлана Третього, – також належить до «емів»?

      – Ні, наш імператор з «лінії Т».

      – Хоч в чомусь я його перевищив.

      – Наші переваги над «народом Т» не надто суттєві, – зауважила Сайкс. – Тим більше що в «лінії Т» є безліч кластерів з різноманітними здібностями, яких не маємо ми. Наприклад, у нашої лінії практично відсутні генетичні переваги, пов’язані з війною і виживанням в екстремальних умовах.

      – Це як касти брахманів і кшатріїв?

      – Таке порівняння не точне, але як образне є допустимим, – погодилась Преподобна.

      Деякий час усі троє мовчали. Кожний думав про своє.

      Першим порушив мовчанку Відморозок:

      – Ті «осьові» живуть на Землі?

      – Принаймні жили до початку великої космічної експансії. – А тепер?

      – Невідомо.

      – А відомо, чим, скажімо, вони займаються?

      – Серед іншого, ховають від решти людей, а можливо, й від Темного одну з древніх іграшок. Такий червоний камінчик, за кольором та твердістю подібний до корунду. На Землі його називали Жезлом Сили, а також Оком богині Бау.

      – Зірка Каїнітів, – кивнув Відморозок.

      – …? – очі Сайкс потемніли, зіниці звузились; вона немов почула віддалений заклик.

      – Альфійська Пророчиця двічі казала про Зірку Каїнітів, – пояснив старий. – Про камінь, що вважається священним спадком нащадків Каїна. Про вічні мандри охоронців Зірки. Про хижий спадок, що йде слідами своїх отримувачів. Пророчиця казала: хижий спадок ховає у собі суд.

      – Суд?

      – Можливо, СКАЧАТЬ