Гойдалка. Володимир Єшкілєв

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ теплий екваторіальний океан. Ноланський Університет вніс планету до переліку цілей для перспективних пілотованих місій. Довгий час імперська адміністрація не виділяла коштів, й лише в кінці правління останнього з Ойзеле справа зрушилась. Експедиція на «Бастардо» мала стати першою зустріччю землян з далеким кисневим світом та всією системою Сянайгун.

      Коли Марков заходив до місцевої «червоної зони», де тривали допити, його комунікатор прийняв найсвіжішу інформацію. «Гвідо Бастардо» вже відправили до Байтана. Тіронійський координатор повідомив, що корабель залишив тривимірний світ на Десятому лімесі.

      «Тварюка знову вислизнула!» – такою була перша думка Маркова.

      Він краєм ока глянув на якогось на смерть переляканого ноланця, котрого сповивали у плівковий детектор брехні, і пройшов до кабінету начальника портової поліції. Він виявився просторим і комфортним. Тут росли пальми і пахло флоксами. Поляризоване світло не стомлювало очей. Генерал наказав залишити його на самоті, звільнився від захисних обладунків і вмостився у кріслі, схожому з протиперевантажним коконом. Шукаючи для тіла найзручнішого положення, він машинально натиснув на підлокітний сенсор. Кабінет заповнила напівпрозора тривимірна схема космодрому.

      «Навіщо йому Байтан? Що на тому Байтані сховано? Секретна база? Припустимо. Але чому саме там, на далекій Периферії? Звідти неможливо здійснювати оперативне втручання в імперські справи, зовсім неможливо… Тоді що це за сценарій?» – міркував генерал, спостерігаючи за еволюціями схеми. Її динамічні елементи відображали все, що відбувалось на космодромі. Рухались зображення космічних «човників», гусінню розповзалися каравани транспортних роботів, спалахували і гасли позначки завантаження і розвантаження, мінялись позначки пасажиропотоків.

      Марков згадав, що тіронійський космодром будували в часи першого Туре Шактірі10 за тим самим проектом, що й тутешній. Він уявив собі, як контейнер з Ленго мандрував транспортними платформами, як його вантажили на дослідницький корабель.

      «Можна було голими руками його брати, безтямного, як консерву. Процукали», – генерал нервово клацнув пальцями. Схема миттєво відреагувала на цей рух. Один з її сегментів збільшився і перетворився на тривимірну трансляцію з ангара. Марков побачив, як величезний кран вантажить до «човника» транспортний модуль. Під картинкою з’явились значки маркувань та сертифікацій, номери контейнерів та рейсові параметри.

      Кольорові цифри і символи дисципліновано шикувались шеренгами, складались у стовпчики, спалахували і зникали. Жодний фахівець з логістичної служби, за всього бажання, не зміг би встигнути за квантовими мізками диспетчерів. Якби штучний інтелект космодрому допустив найменший збій, людям довелось би довго відновлювати усі ланцюжки вантажних та комплектуючих операцій. Ймовірність такого збою наближалась до нуля, але для програмістів-саботажників СКАЧАТЬ