Все буде добре. Анастасія Нікуліна

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ хлопцеві нічого не залишалось, як підвестись і побігти за дівчинкою. Марічка бігала набагато швидше, але завжди піддавалась Антону. Хлопець наздогнав її біля великого яру, де на самому краєчку всілась його обраниця, і захекано вмостився поруч. Утікачка крутила в руках щойно зірвану ромашку.

      – Чого квітку мучиш? – спитав обережно.

      – Люблю я ромашки…

      – А хочеш я тобі цілий букет назбираю? Хочеш, хочеш?

      Хлопець схопився на ноги й уже готовий був бігти не тільки за ромашками, а й за трояндами з садочка тітки Галі, і за бузком бабці Оксани, і навіть на базар, куди з’їжджались молодиці з двох сусідніх сіл та продавали все, чим городи багаті.

      Але цього разу дівчинка заперечливо похитала головою, загадково усміхаючись.

      – Мені однієї ромашки вистачить, – дівчинка стала повільно, одна за одною, обривати білі пелюстки, бурмочучи собі під ніс: – Любить – не любить, любить – не любить…

      Заведений хлопець вирвав із її рук обскубану ромашку і видер решту пелюсток одночасно, крикнувши:

      – Любить!

      Марічка дзвінко розсміялась:

      – Чим доведеш?

      – Хочеш, тобі грушок принесу, з городу тітки Ксені?

      – А як вона на тебе свого Рекса спустить? – почала дражнитись Марічка. – Це тобі не якийсь дворняга, скажуть йому «фас» – одразу без штанів лишишся! Відкусить тобі носа, щоб знав, як за чужими грушками лазити!

      – А от і ні! – Антон густо зашарівся, згадавши про кусючого Рекса. – Я не боюся собак!

      – Ага, так як тоді, коли з дашка літньої кухні стрибнути намагався. Та так намагався, що й з місця не зрушив.

      Антон ображено відвернувся.

      – Ну гаразд. Принеси мені…

      – Що? Я на все готовий!

      Марічка нахилилась до вуха хлопця й ніжно прошепотіла:

      – Перо з хвоста Гектора.

      – Гектора?

      У пам’яті одразу виринули події півгодинної давності. Коли півень притиснув хлопця до паркану, і тільки поява Сашка врятувала Антона від принизливого крику про допомогу. Зрештою, не так самого Сашка, як несподівана хоробрість Катрусі – що було ще образливіше, розкажи він комусь. Але показати свою слабкість перед Марічкою? Та нізащо! Тому хлопець витер носа об рукав сорочки і рвучко піднявся з трави.

      – Ти точно цього хочеш?

      Марічка вляглась горілиць і роздивлялась хмарки, що пролітали над головою.

      – Точно-точно, іди вже.

      І хлопець побіг шукати півня. Точніше, шукати, як можна взяти пір’я, оминувши власне зустрічі з його власником.

      Марічці й діла не було до пера нещасного півня, але щоразу, як вона виголошувала свою забаганку Антонові, в очах хлопця спалахував шалений вогник. І він завжди приносив їй те, що б вона не побажала. На рік старший за дівчинку, білявий хлопець кохав її отим щирим дитячим коханням, яке дорослішало щороку.

      Марічка заплющила очі й усміхнулась. Добре, коли тебе люблять.

7

      Наступного СКАЧАТЬ