Крижана принцеса. Камілла Лекберґ

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ вони повільно поверталися. Еріка розуміла, що змушена дізнатися, наскільки нужденним насправді було її становище. Вона була занадто втомленою, щоб думати про це зараз. Це має почекати до завтра. Вона відчувала термінову потребу відпочити решту дня, але думки поверталися до Лукаса або Александри Війкнер.

      Вона швидко набрала номер мобільного телефону.

      – Алло, це Еріка. Ви сьогодні ввечері вдома? Я думала заглянути на хвилинку.

      Дан тепло засміявся.

      – Чи ми вдома сьогодні?! Ти знаєш, що сьогодні ввечері?

      Тиша, яка запанувала на іншому кінці, шокувала її. Еріка глибоко замислилася, але не могла пригадати, чи має відбутися щось особливе саме цього вечора. Не вихідний, не день народження, Дан і Пернілла одружилися влітку, тож це не міг бути й день весілля.

      – Ні, насправді й гадки не маю. Посвяти мене.

      Важке зітхання почулося в слухавці – і Еріка збагнула, що ця велика подія, імовірно, пов’язана зі спортом. Дан був завзятим спортивним фанатом, що, як було відомо Еріці, інколи призводило до конфліктів між ним та його дружиною Перніллою. Особисто Еріка знайшла власний спосіб помститися за всі вечори, які змушена була проводити перед якоюсь безглуздою спортивною програмою на ТБ, коли вони були разом. Дан був фанатичним прихильником футбольного клубу «Юргорден», тому Еріка взяла на себе роль затятого фаната АІК[2]. Насправді вона зовсім не цікавилася спортом, і зокрема футболом, але саме тому це, здавалося, дратувало Дана ще більше. Він просто шаленів, коли команда АІК програвала, і Еріка помітно хвилювалася.

      – Швеція зустрічається з Білоруссю! – Він передбачав, що вона не зрозуміє, і ще раз важко зітхнув. – Олімпійські ігри, Еріко, Олімпійські ігри. Ти знаєш, що сьогодні відбудеться така подія…

      – Ага, ти маєш на увазі матч. Так, звичайно, я стежитиму. Я думала, ти мав на увазі щось особливе сьогодні ввечері, окрім нього.

      Еріка говорила награним голосом, який помітно виказував, що вона й гадки не мала, що сьогодні ввечері відбуватиметься матч. Вона всміхнулася, адже тепер знала, що Дан точно рве своє волосся від такого блюзнірства. Спорт не те, з чого, на його думку, можна було жартувати.

      – Тоді я прийду до тебе дивитися гру, і побачимо, як Сальмінг переможе своїх білоруських супротивників…

      – Сальмінг! Ти знаєш, скільки років уже минуло відтоді, як він пішов? Ти жартуєш чи як? Скажи, що жартуєш.

      – Так, Дане, я жартую. Я ж не дурепа. Я прийду подивитися на Сундіна, якщо тобі так краще. Неймовірно гарний хлопець, до речі.

      Він важко зітхнув утретє. Цього разу тому, що хтось міг глумитися й судити про такого гіганта хокейного світу не лише за спортивними досягненнями.

      – Добре, приїжджай. Але я не хочу повторення попереднього разу! Тож без базікання під час гри, жодних коментарів, що гравці мають сексуальний вигляд у щитках СКАЧАТЬ