Крижана принцеса. Камілла Лекберґ
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Крижана принцеса - Камілла Лекберґ страница 12

Название: Крижана принцеса

Автор: Камілла Лекберґ

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Современные детективы

Серия:

isbn: 978-617-12-5513-5, 978-617-12-5128-1, 978-617-12-5511-1, 978-617-12-5512-8

isbn:

СКАЧАТЬ ніж здавалося ззовні. Стіни, підлога й дах були пофарбовані в біле, що виділяло твори мистецтва, які висіли на стінах.

      У дальньому кінці приміщення вона побачила жінку, яка точно була французького походження. Вона випромінювала абсолютну елегантність й енергійно жестикулювала, обговорюючи картину з покупцем.

      – Я зараз прийду, а ти тут роздивляйся.

      Її французький акцент звучав чарівно.

      Еріка повірила їй на слово і, заклавши руки за спину, почала повільно походжати кімнатою й розглядати твори мистецтва. Як натякала назва галереї, усі роботи були в абстрактному стилі. Куби, квадрати, кола й дивні фігури. Еріка нахиляла голову й мружилася, намагаючись розгледіти те, що могли бачити знавці мистецтва, але чого вона цілком уникала. Ні ж, досі лише куби та квадрати, які, на її думку, могла відтворити й п’ятирічна дитина. Їй треба було лише визнати, що це було за межами її розуміння.

      Вона стояла перед величезною червоною картиною з нерівномірно розподіленими жовтими частинами, коли почула, як позаду до неї підійшла Франсін, цокаючи підборами об шахову підлогу.

      – Правда, вона прекрасна?

      – Так, авжеж, вона чудова. Але, відверто кажучи, я далека від світу мистецтва. Вважаю, що «Соняшники» Ван-Ґога дивовижні, на цьому й закінчуються мої знання.

      Франсін усміхнулася.

      – Ти, певно, Еріка? Генрі мені щойно зателефонував і сказав, що ти прямуєш сюди.

      Вона простягнула тендітну ручку, і перед тим, як її потиснути, Еріка швидко витерла свою досі мокру від дощу правицю.

      Жінка перед нею була маленькою, тендітною й елегантною з вигляду, що, здається, притаманне лише француженкам. Порівняно з нею Еріка зі своїм зростом 1,75 см без підборів почувалася досить огрядною.

      Волосся Франсін було вороново-чорне, зачесане з лоба назад і зібране в пучок. Вона була вдягнена в чорну сукню за фігурою. Вибір такого кольору, звичайно, пов’язаний зі смертю подруги та колеги, – здавалося, що вона, імовірно, була жінкою, яка віддавала перевагу яскраво-червоному або, можливо, жовтому. Макіяж був легким та ідеально накладеним, але він так і не зміг приховати темних смуг під очима. Еріка сподівалася, що її власна туш не потекла. Імовірно, марне сподівання.

      – Я гадаю, нам варто сісти внизу й поговорити за чашкою кави. Сьогодні дуже спокійний день. Ми можемо піти ось туди.

      Вона пішла поперед Еріки до маленької кімнатки за галереєю, яка була оснащена холодильником, мікрохвильовкою та кавоваркою. Столик був маленьким, і місця вистачало лише на два стільчики. Еріка сіла на один із них, і Франсін одразу ж подала їй гарячу каву. Шлунок протестував проти ще однієї чашки кави після такої кількості, яку вона випила в Генріка, але Еріка знала з досвіду численних інтерв’ю для своїх книжок, що люди більш охоче розмовляють із чашкою кави в руках.

      – Як я зрозуміла з розмови з Генрі, батьки Алекс попросили тебе написати пам’ятну статтю.

      – Так, СКАЧАТЬ