Любов іншого виміру. Тетяна Миколаївна Бережна

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ползать, летать не может»? … Як гадаєш, Олено, створять наші біороботи профспілку?

      – Нащо питаєш?… Хоча, Ропунцель має людського більше, ніж деякі люди, члени профспілок, – з сумом підсумувала Олена.

      Впродовж сніданку Жозефін не зводила з доньки очей, милуючись і потайки пишаючись нею. Олена виглядала казково. Її золотаве волосся було підібране догори, оголена струнка шия вражала тендітністю, а фіолетові очі – загадковістю.

      – Твоя чарівна голівка, доню, схожа на квітку фантастичної краси, що несе у собі таємницю Всесвіту, – нарешті у захоплені зауважила Жозефін.

      – Як поетично, мамо! – Олена засміялася, мелодійне срібло її сміху відлунням відгукнулося від високої стелі, сповнивши зал сенсом щастя від життя. – Будьте ласкаві, розкажіть мені про Нижчий рівень Раю, поясніть головне.

      – На Нижчий рівень Раю потрапляють душі порядних, віруючих людей, але не всі з них затримуються тут надовго, – Жозефін призадумалася, – душі людей можна порівняти з зернами, а Нижчий Рай з ситом. Занадто дрібненькі зернятка висіваються через це сито на Землю, або на інші планети, утворюючи проростки нового життя. Душі, що лишаються на Небі, удосконалюються до Янгольських і отримують нові тіла. Постійне удосконалення це закон Янгольського буття. Наближаючись до Бога, Янгол набуває нових знань, досвіду, приймає Божу Благодать і Любов, одним словом, збільшується! А згодом духовно-розумовий прогрес Янгола виштовхує його на Другий, а потім і на Третій рівень Раю.

      – А чи бувають випадки деградації серед Янголів?

      – Майже ні, принаймні, за все своє янгольське життя я ні разу не була свідком такої ганьби, доню.

      Олена роздумливо поглянула на Жозефін.

      – Не розумію, чому я одна з обраних? Не Ви, матінко, не Маргарита? Адже моя дрібненька душечка з легкістю прослизнула через дірку «сита»!

      Жозефін лагідно посміхнулася, ніжно торкнулася долонею Оленчиної щоки.

      – Мила моя дитино, модель «сито-зерна» тебе не стосується. Перш, ніж потрапити на Землю, твоя душа майже двісті років зберігалася на Небі. Така була Воля Господа Нашого, на тобі призначення, і, можливо, воно не тільки у твоїй участі в місії.

      Олену приголомшили слова матінки.

      – А… ці двісті років я спілкувалася з Вами?

      – Ні, твоя душа відпочивала у просторі фантастичних мрій і казкових снів. Є на Небі такий простір, доню!

      – Як все це дивно! – вражено промовила Олена і підвелася з-за столу.

      Пройшлася. Біле, розшите сріблом, янгольське вбрання надавало її стрункій статурі величі.

      – Мамо, наш замок мав дах, – згадала Олена, – хочу туди.

      – Ходімо, куди забажаєш, моя Розі!

      – Чудова думка, звідти і злетимо, – посміхнулась Маргарита, встаючи з-за столу, – ти ж полюбляєш літати, подруго?

      – Аж занадто! Полетимо купатися на Молочну річку?

      Жіночий гурт вийшов з їдальні і по кручених СКАЧАТЬ