Знищ мене. Тагере Мафі

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ це та, що ти божевільна. Думав, так вони намагаються змучити мене, зачинивши з психопаткою. Думав, ти – моє покарання.

      – Тому ти вкрав моє ліжко – щоб показати свою силу. Поставити ультиматум. Напасти першим.

      Він заплющує очі. Стискає й розтискає пальці, перед тим як потерти ними шию ззаду.

      – Чому ти мені допомогла? Як ти знала, що я тебе не скривджу?

      Я рахую свої пальці, щоб упевнитися, що вони досі на місці.

      – Я не…

      – Ти не допомогла мені чи не знала, що я тебе не скривджу?

      – Адаме, – мої вуста огортають звук його імені. Дивно відчувати, як мені подобаються прості знайомі звуки, що злітають з мого язика.

      Він завмирає майже так само, як і я. Заплющує очі, його обличчя міниться якимось новим почуттям, яке я не можу визначити.

      – Так?

      – Як там? – я запитую, вимовляючи кожне слово тихіше за попереднє. – Надворі? У справжньому світі. Гірше?

      Біль спотворює правильні риси його обличчя. Він відповідає за кілька ударів серця. Зиркає на вікно.

      – Чесно? Не певний, де краще, тут чи там.

      Я простежую за його поглядом до шматка скла, що відгороджує нас від реальності, і чекаю, доки розтуляться його вуста, щоб щось вимовити; чекаю, доки він почне говорити. Потім намагаюся зафіксувати, як його слова стрибають в імлі моєї свідомості, затуманюючи почуття, застилаючи очі, притлумлюючи концентрацію.

      Ти знала про міжнародний рух? Запитує Адам.

      «Ні, я не знала», – кажу йому. Я не розповідаю йому, що мене виволокли з дому три роки тому. Я не кажу, що мене схопили за сім років від початку проповідей «Відродження» і за чотири місяці після того, як вони стали контролювати все. Я не кажу йому, як мало знаю про наш новий світ.

      Адам говорить, «Відродження» здобуло вплив у кожній країні, готуючись до тієї миті, коли зможе взяти їхніх лідерів під свій контроль. Він розповідає, що заселену землю розділили на 3333 сектори, і кожен сектор тепер контролює певний Представник Влади.

      Ти знаєш, що вони брехали нам? Питає мене Адам.

      Ти знаєш, що Відродження говорило, що хтось має контролювати ситуацію, хтось має врятувати суспільство й відновити мир? Ти пам’ятаєш, як вони казали, що знищити всіх опозиціонерів – це єдиний шлях до миру?

      Ти знаєш це? Питає мене Адам.

      І тут я киваю. Тут я говорю «так».

      Це я пам’ятаю. Лють. Бунти. Шаленство.

      Мої очі заплющуються в підсвідомому намаганні заблокувати погані спогади, але це марне зусилля. Протести. Мітинги. Крики про допомогу. Я бачила, як жінки й діти помирали від голоду, бачила зруйновані, поховані в смітті будинки, випалені сільські пейзажі, єдиним плодом яких стали зогнилі тіла жертв. Я бачила мертве-мертве, і червоне, і багряне, і пурпурове, і найяскравішого відтінку улюбленої помади твоєї матері – усе перемішане в землі.

      Аж яке все мертве.

      «Відродження» намагається встановити свою владу над людьми, говорить Адам. Він говорить, «Відродження» СКАЧАТЬ