Не накидайтеся на зефір! Солодка формула успіху. Хоаким де Посада

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ зв’язки на латиноамериканському ринку.

      – І що сталося?

      – Президента компанії в місті не було, і нам подзвонив віце-президент із проханням зустрітися. Наш віце-президент із продажів погодився, щойно їхній повідомив про свій намір – укласти угоду на один мільйон доларів. Йому не слід було хапатися за це просте рішення відразу, а треба було спробувати дізнатися про інші їхні потреби. Він обрав зефір, Артуре, замість того, щоб розробити обґрунтовану бізнес-пропозицію, що дала би нам десятимільйонний контракт. Таке трапляється постійно, Артуре, у багатьох компаніях по всьому світу.

      – Тож ви уклали мільйонну угоду. Не те, чого ви хотіли, але не так і жахливо, правда ж?

      – Нічого ще не підписано. І ситуація погіршується. Учора президент компанії зателефонував мені та зажадав пояснень, чому ми відмовилися від довгострокових відносин. На його думку, я не дотримав слова. Він був ображений, вважаючи, що ми втратили довіру до нього. Він проти підписання будь-якої угоди з компанією, що матиме на меті лише якнайшвидшу вигоду й не шукатиме рішення, яке б повністю задовольнило їхні запити.

      – Він не захотів мати справ із тими, хто відразу їсть зефір!

      – Саме так. Ми, мабуть, втратили десятимільйонний контракт і мільйонний контракт, бо накинулися на зефір!

      – Ви можете все залагодити?

      – Це я і збираюся з’ясувати, Артуре. Так чи інакше, день буде довгим, а можливо, й ніч. Повертайся додому, я зателефоную, якщо мене треба буде забрати.

      – Хай щастить, містере П. Я вболіватиму за вас.

      – Дякую, Артуре.

      Артур повернувся до маєтку Пейшнта, поставив лімузин у гараж, розрахований на шість автівок, і повернувся пішки до гостьового будинку, де він мешкав безкоштовно, у рахунок зарплати. Його життя було доволі комфортним. Не надто напружена робота, ніяких значних витрат. Але чого він досягнув тут за п’ять років?

      Жодних заощаджень на рахунку та близько шістдесяти баксів у кишені. А плани хіба що на наступний тиждень.

      Артур зітхнув, увійшов у свою скромно мебльовану оселю та взяв пакетик купленого напередодні зефіру. Він розірвав пластикову упаковку та вже збирався покласти пастилку до рота, як раптом передумав і залишив її на столику біля ліжка.

      «Якщо вона долежить до ранку, – подумав він, – я отримаю дві».

      3. Як протистояти зефіру. Важливість довіри та сила впливу

      Прокинувшись наступного ранку, Артур дістав із пакетика ще одну зефірну пастилку, збираючись з’їсти відразу дві, але потім вирішив зачекати. Можна було б поласувати ними, коли він повернеться додому ввечері, або ж завтра вранці взяти вже чотири. Найбільше йому зараз кортіло послухати продовження розповіді Джонатана Пейшнта, і на це у нього була година поїздки. Його роботодавець додому на ніч не повертався й тепер чекав, аби Артур відвіз його на зустріч в інший кінець міста.

      – Добре виглядаєте, містере П. Ви повбивали СКАЧАТЬ