Найманець. Сергій Залевський
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Найманець - Сергій Залевський страница 9

СКАЧАТЬ Сунь-чо Фчай! – потомствений капітан великого Корита – заявило це диво.

      – Та пофіг, Сунь або Засунь – неважливо. Ти мені ось що скажи: як у тебе з кредитами – готовий викупити своє життя, потомствений ти наш, мля.

      – Я віддам тобі корабель, повний костюм Кічана, пару легендарних мечів і ще парочку мільйонів кредитів. Як тобі?

      – А-ха-ха-ха – землянин разом з Круном зігнулися в нападі реготу – розсмішив ти нас, Сунь-чо там щось кудись,… м-дя. Це і так вже наше, а пара мільйонів – це занадто мало за життя такого героя, як ти, хе-хе. Спробуй подумати ще разок,… до речі, я ось не зрозумів: костюмчик цей твій – він якийсь незавершений, чи що – голова зовсім не захищена, та і кисті рук відкриті. Деталей як би бракує – де втратив, хворобливий?

      – Бриларці – сказав, як сплюнув полонений – все мислите своїми категоріями, шолом їм подавай, і так далі. Все там є, просто вичерпалася енергія божественна, як герой Дже останній раз його зняв з себе: цьому набору декілька тисяч років – він старше нас усіх разом узятих. Я його отримав від свого батька, мій батько отримав від мого діда, і так далі. Це наша національна реліквія – обладунки померлого бога, як називав це герой Дже Кічан. Моя сім'я зберігала цей релікт декілька сотень років, а як він потрапив до нас, ніхто не пам'ятає вже – це було ще до того, як у нас дізналися про Співдружність. За цей час загублений секрет перетворення костюма в повний закритий скаф та і мечі втратили частину своєї потужності – за переказами наших легенд вони розрізали будь-якого супротивника у будь-якому захисті. Думаю, навіть ваші бриларські скафи ці мечі теж би розрізали без зусиль в повному їх функціоналі. Ось так ось, а ти мені «шолома немає, рукавичок немає»,… мля.

      – Гм, усе це, звичайно, дуже цікаво, мій вузькоокий друг, але повернемося до грошей: не повірю, що у такого бійця зовсім немає кредитів – два мільйони, якось замало, як вважаєш, Крун?

      – Точняк, думаю, він нам бреше – потрібно йому цю тему перетерти з дроїдом – підтримав його думку напарник.

      – Гаразд-гаразд, умовили – пожвавився Сунь-чо – є деякі резерви, тримав для душі, так би мовити. У моїй каюті в подушці чіп запаролений – там чотирнадцять мільйонів кредів – цього вистачить на безкоштовний проїзд в Піднебесну систему?

      – Кидай пароль до чіпа, перевірю. Якщо все так, як говориш – поїдеш, як віп-пасажир… у медичній капсулі, з комфортом, ха-ха-ха.

      Тут чоловікові прийшов на нейромережу короткий набір символів, і він поспішив в каюту головного пірата перевірити інформацію. Чіп дійсно опинився в подушці – оригінальний спосіб зберігати грошові кошти, технолог навіть здивувався такому тактичному ходу, правда подушка після його пошуків перетворилася на купу різаного лахміття. Перевірка наповнення чіпа підтвердила інформацію пірата, тому досить скоро Сунь-чо відправився відпочивати в тривалий оздоровчий сон: договір є договір – слід було дотримуватися неписаних законів найманців.

      Потім разом з Круном стали оглядати каюти капітана і старпома, розділившись СКАЧАТЬ