Найманець. Сергій Залевський
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Найманець - Сергій Залевський страница 3

СКАЧАТЬ купою – двадцять дев'ять на двадцять два. «Фортер» майже не брав участь в звалищі, оскільки відстежував рух абордажних ботів – ті розділилися і рухалися до розгінного коридору з двох сторін. Оцінивши ситуацію, і зрозумівши, що на два напрями він не зможе зреагувати, Макс різко прискорився у напрямі одного їх них, намагаючись вийти на дистанцію стрільби з тунельних гармат.

      Все-таки абордажний бот, це багатомісна труна, що летить прямо – в цьому переконалися через декілька хвилин його пасажири – в стандартний човник, розрахований на двадцять п'ять чоловік, вузькоокі ухитрилися запхати сорок низькорослих головорізів. Куди вони там влізли то…? Одне попадання болванки з «Фортера» випарувало кормову частину човника, і шахтар жваво розгорнувся у бік його побратима, не цікавлячись, що стало з тими, хто залишився в обламку. Другого він не устигав підрізати, але тут йому допомогла бортова турель носія, майстерно прошивши непрошеного візитера уздовж усього корпусу. Проте, пошкоджене суденце змогло досягти створу розгінного коридору і влетіти всередину льотної палуби.

      – Макс, вони проникли на борт – почув він голос своєї подруги – капітан пішов їх зустрічати з комплексом штурмових дроїдів і загоном абордажників. Думаю, вони впораються – там повноцінний бойовий керівник ШМ, та і сам Крун досвідчений погонич. Я виходжу на дистанцію прямого попадання – ти займися загальним звалищем – нашим КВП там важко. У третій хвилі явно найдосвідченіші – ми втратили ще вісім кораблів, з трьома немає зв'язку – гадаю, що пілоти мертві.

      – Добре, я у бій, а ти стріляй точно, крихітка.

      У цей момент «Фарді» виплюнув перші два подарунки у бік транспортника – той відповісти нічим не міг, оскільки не був озброєний нічим, окрім турелей ближньої оборони. Тому, корабель вузькооких гопників став намагатися відхилитися від пострілів супротивника, що йому погано вдавалося із-за своїх габаритів. Почався повільний вальс двох півкілометрових гігантів, де один був із зубами, а інший без. Навколо них вели свій бій дрібні кораблики – у тих були свої цілі і свої завдання.

      Крун гнав перед собою корабельний абордажний комплекс – дванадцять павуків з бойовим керівним ШМ, були серйозною силою в прямому зіткненні. Поряд з металевими павуками пересувалася уся компанія штатних бійців ближнього бою – усі півсотні абордажников горіли бажанням взяти участь в перестрілці, що намічається – два місяці майже тільки і робили, що тренувалися.

      – Давно я вже так не працював – збуджено думав найманець, крокуючи поряд з дроїдами – трусну старовиною, як сказав один мій знайомий. ШМ корабля передавав йому картинку з льотної палуби – з абордажного бота нападаючих вилізли майже чотири десятки бійців.

      – Іпать, звідки там стільки? – очі капітана полізли з орбіт – вони там що, розмножуються по ходу справи, чи що? – його здивуванню не було меж. м-дя, ну що ж, потрібно захищати своє майно – корабель, по суті, був його власністю, вимагалося тільки долетіти до Корита.

      А СКАЧАТЬ