Королівство жахів. Джин Філліпс
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Королівство жахів - Джин Філліпс страница 19

Название: Королівство жахів

Автор: Джин Філліпс

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Триллеры

Серия:

isbn: 978-617-12-4052-0, 978-617-12-3434-5, 978-0-7352-2427-8, 978-617-12-4053-7

isbn:

СКАЧАТЬ ніж Роббі загубив Марка, він чув, як той йому сказав, що вони помруть, якщо не виберуться звідси. Він знову подивився на диких свиней. Подумав про жінку, яка щось шепотіла, коли він утікав і переступив через неї. Вона була в однострої зоопарку, й половина її сорочки забарвилася в яскраво-червоний колір. Він подивився на диків і подумав, як цікаво було б приручити якогось і тримати його при собі замість домашнього собаки, й те саме він подумав про білок, уявивши їх прирученими й домашніми, але подумав також про тих двох білок, які ганялися одна за одною, чи то гра, чи щось серйозне й що ті білки почувають одна до одної?

      Думай.

      Думай.

      Невже так важко для всякого іншого вишикувати потрібні думки, одну за одною, як ото вагони в потязі? Він знову й знову змінював напрям своїх думок і повертався до початку. Куди подівся Марк? Чи стоятиме він тут сам-один, аж поки прийдуть чоловіки з рушницями й застрелять його, і чи не буде його найбільшою помилкою, що він захотів прийти в зоопарк цього дня? Чи він такий дурний? Здебільшого дурний. Іноді він переконаний у цьому, і його мати терпіти не може, коли він їй про це каже. Він заплющив очі, намагався зловити свій подих. Навіщо він це робить? Чому він завжди спохоплюється занадто пізно, прагнучи повернутися до початку подій, коли він міг би повестися зовсім інакше, так не заплутуватися, знаючи, що він знову заплутається?

      Один із вепрів помочився на землю. Вони грубі тварини, бридкі й дурні на вигляд, і чому вони дозволили зловити себе й посадити в клітку?

      Він підняв рушницю, яку тримав у руці, підтримав ствол долонею, підняв її над загорожею. Натиснув на спусковий гачок. Його слух відключився, став неясним, відколи вони сюди ввійшли, й він шкодував, що вони не подумали взяти вуха із собою, але постріли тепер лунали зовсім не гучно. Він віддавав перевагу швидкості перед точністю, прицілюючись у голову, живіт і хвіст: йому хотілося б відстрелити хвіст. Він перебував за кілька ярдів від своїх мішеней, а не за сорок чи п’ятдесят ярдів, як у тирі, й ця мішень не рухається, як люди, тому він здивувався шкоді, якої завдавали його постріли. У першого кабана був розпоротий живіт, і все вивалилося з нього на землю, паруючи, другий кабан також був мертвий, і Роббі відійшов від загорожі, доки запах не дійшов до нього.

      Ніхто ніколи не говорив про запах.

      Він тримав пальці зігнутими на спусковому гачку свого «Бушмастера» класичної моделі, й до нього повернулася впевненість. Він узяв свої думки та почуття під контроль. Він не знав, чому Марк наговорив йому дурниць про те, що він потребував, щоб його приціл поправляли, щоб хтось натягував задній ремінь, тоді можна було обрати найкращий кут. Йому стало подобатися, як воно є. Рушниця в руці надала йому впевненості.

      Він почув кроки. Обернувся й наставив рушницю, готовий до несподіваної зустрічі.

      – Заспокойся, придурку! – закричав Марк, нахилившись так низько, ніби впав навколішки. Він мав «Ґлок» у своїй руці та «Сміт і Вессон» у кобурі.

      Роббі СКАЧАТЬ