Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом. Річард Темплар

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ знаю, що ви ненавидите вечірки в оточенні незнайомих облич. Я не кажу, що ви обманюєте. Просто мені байдуже, усе це правда чи ні. Це нічого не змінює. Ви зосереджені на своїх почуттях і бажаннях, і ви ігноруєте почуття людини, на яку чините тиск. Так робити не варто, згодні? Висловіть своє прохання, викладіть факти, не виказуючи жодних емоцій, і будьте готові до того, що вам можуть відмовити.

Правило 15

      Не грайте на почуттях людей

      «Усе має своє місце, та все перебуває на своїх місцях»

      У дитинстві мене вчили, що треба вставати рано, підтримувати порядок у будинку, відмовлятися від шоколаду – прищеплювали безліч подібних переконань. Дорослі, які мене оточували, приписували моральну цінність речам, що не мають жодного стосунку до моралі.

      Досить непросто сумлінно працювати, робити добро й намагатися залишити по собі світ бодай трішечки кращим. Абсолютно ні до чого перевантажувати себе всілякими хибними умовностями, які лише ускладнюють щоденне життя, не приносячи нікому користі. Чому я маю підтримувати порядок у власному будинку, коли мені цього не хочеться? Звісно, на вулиці я не кидаю сміття, та мені ніхто не повинен указувати – залишати брудний посуд до ранку чи ні. Це не питання моралі. Це ні погано, ні добре, ні чеснота й не гріх. Просто мені доведеться докласти дещо більше зусиль, щоб вимити тарілки, якщо я не замочу їх із вечора, та це мій вибір.

      Не дозволяйте нікому промивати вам мізки та змушувати вас почуватися винним (винною) через те, що ви хочете, приміром, з ранку поніжитись у ліжку. Оскільки о цій порі вам не треба нікуди поспішати, ви можете встати, коли захочете. Вставати рано не є «правильним». Колись я жив у невеличкому селі, і мила стара жіночка, що мешкала по сусідству, бувало, казала мені: «Я помітила, що сьогодні ваші вікна були зашторені аж до десятої ранку». Вона говорила це осудливо, ніби зверталася до неслухняної дитини.

      А ще в мене була родичка, яка, коли б ви не запропонували їй шоколадні цукерки, завжди відповідала: «Ой, мені не можна…», а потім простягала руку до коробки, примовляючи: «Я грішна». Ні! Зовсім ні! Це лише шоколад, хочеться вам – їжте, не хочеться – не треба. Праведність тут ні до чого.

      Дуже засмучує те, що деякі з цих фальшивих моральних стандартів стали настільки поширеними, що здатні серйозно ускладнювати стосунки. Дуже мало подружніх пар можуть похвалитися однаковим ставленням, наприклад, до порядку. Було б непогано домовитися, який рівень безладу вважатиметься прийнятним і хто має щось робити, коли гармидер у домі перевищить установлені межі. Попервах достатньо зробити одне – дійти згоди в цьому питанні. Проте насправді така дискусія найчастіше відбувається за припущенням, що партнер, більше звиклий до порядку, з морального погляду правий, а схильний до безладу – помиляється. Чому? Поміркуйте, а потім спробуйте сформулювати, чому «краще» бути охайним. Можливо, це практичніше чи допоможе вам швидше знаходити потрібні речі або ж СКАЧАТЬ