Кишеня, повна жита. Аґата Крісті
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Кишеня, повна жита - Аґата Крісті страница 8

Название: Кишеня, повна жита

Автор: Аґата Крісті

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Классические детективы

Серия: Міс Марпл

isbn: 978-617-12-4008-7, 978-617-12-4007-0, 978-617-12-3860-2, 978-0-06-207365-5

isbn:

СКАЧАТЬ сказати.

      – А може, у нього було щось на думці?

      – Не у звичному значенні цього слова. Здавалося, він чекає чогось надзвичайно для себе приємного, щось його неймовірно збуджувало…

      – Можливо, він готувався укласти якусь грандіозну оборудку?

      Міс Ґріфіт заперечувати не стала.

      – Так, так, це справді схоже на те, що я розповідаю про нього. Так ніби повсякденна діяльність перестала щось означати для нього. Він був збуджений. І якісь дивні люди стали приходити до нього у справах. Раніше тут таких людей ніколи не бувало. Це страшенно турбувало містера Персівала.

      – Справді турбувало?

      – Атож. Розумієте, батько завжди ставився з глибокою довірою до містера Персівала. Він покладався на нього. Але віднедавна…

      – Віднедавна вони перестали добре розуміти один одного?

      – Річ у тім, що містер Фортеск’ю став робити багато чого такого, чого містер Персівал не схвалював. Містер Персівал завжди був вельми старанним та обачним. Але несподівано батько перестав його слухати, і містер Персівал був неабияк засмучений.

      – І вони всерйоз посварилися через це?

      Інспектор Ніл усе ще обмацував ґрунт.

      – Я не знаю, чи вони сварилися… Але знаю, що містер Фортеск’ю міг зірватися на крик…

      – Зірватися на крик? І ви все чули?

      – Так, бо він вийшов у кімнату друкарок…

      – То ви все чули?

      – Авжеж… Звичайно, чула.

      – То він обзивав Персівала всілякими іменами… ображав його… проклинав? Чим же той йому не догодив? Щось зробив не так?

      – Навпаки, він звинувачував його в тому, що той нічого не робить… Він назвав його жалюгідним дріб’язковим крутієм. Сказав, що той не має широкого світогляду, неспроможний робити великий бізнес. А ще він сказав: «Я знову покличу додому Ланса. Він вартий десятьох таких, як ти, – й одружився дуже вдало. Ланс має характер, хоч одного разу й ризикнув порушити закон». О Господи, я не повинна була це казати!

      Міс Ґріфіт, яка надто розпустила язика під майстерним тиском інспектора Ніла, несподівано збентежилася й розгубилася.

      – Не турбуйтеся, – заспокійливо кинув їй інспектор Ніл. – Що було, те минуло.

      – Атож, це було дуже давно. Містер Ланс був надто молодий та енергійний і не усвідомлював, що він робить.

      Інспектор Ніл чув такий аргумент не вперше й не погоджувався з ним. Але тепер він перейшов до нових запитань:

      – Розкажіть мені трохи про тутешніх працівників.

      Міс Ґріфіт, зацікавлена якомога швидше відійти від теми, на якій послизнулася, надала інспектору чимало інформації про різних осіб, що працювали на фірмі. Ніл подякував, а тоді сказав, що знову хоче поговорити з міс Ґросвінор.

      Констебль-детектив Вейт підстругав свого олівця. Не без заздрості в голосі відзначив, що кабінет, у якому вони сидять, розкішний. Він окинув схвальним поглядом величезні крісла та письмовий СКАЧАТЬ