Кишеня, повна жита. Аґата Крісті

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ телефон. Інспектор Ніл підняв слухавку. Вираз його обличчя трохи змінився.

      – Лікарня Святого Юди?

      Він кивнув головою міс Ґросвінор і повідомив їй, що вона може йти.

      – Це поки що все, дякую вам, міс Ґросвінор.

      Міс Ґросвінор поквапно покинула кабінет.

      Інспектор Ніл уважно дослухався до звуків тонкого, без будь-яких емоцій голосу, що говорив до нього з лікарні Святого Юди. Слухаючи той голос, він нашкрябав олівцем кілька таємничих знаків у куточку блокнота, що лежав перед ним на столі.

      – Кажете, помер п’ять хвилин тому? – запитав він. Погляд його впав на ручний годинник на зап’ястку. «Дванадцята година сорок три хвилини», – занотував він у блокноті.

      Голос без емоцій повідомив, що доктор Бернсдорф хоче особисто поговорити з інспектором Нілом.

      – Гаразд. Кличте його сюди, – сказав він тоном, який, либонь, шокував своєю безцеремонністю власницю тонкого голосу, що промовила ім’я доктора Бернсдорфа з глибокою шанобливістю.

      Після цього у слухавці почулося клацання, гудіння й далекий шепіт, наче там розмовляли якісь привиди абощо. Інспектор Ніл терпляче чекав.

      Потім без будь-якого попередження пролунав густий бас, який примусив його відвести слухавку від вуха на дюйм або два.

      – Вітаю тебе, Ніле, старий стерв’ятнику. Ти знову харчуєшся своїми трупами?

      Інспектор Ніл і професор Бернсдорф із клініки Святого Юди познайомилися під час розслідування справи про отруєння понад рік тому й відтоді зберегли дружні стосунки.

      – Наш чоловік помер, так мені повідомили, докторе.

      – Так, він справді помер. Ми вже нічого не могли вдіяти на той час, коли його сюди доставили.

      – І яка ж причина смерті?

      – Ясна річ, ми зробимо розтин тіла. Дуже цікавий випадок. Справді дуже цікавий. Я радий, що мені довелося мати з ним справу.

      Професійна втіха, яка пролунала в густому басі професора Бернсдорфа, підказала інспектору Нілу принаймні одну річ.

      – Судячи з твоїх слів, не думаю, щоб ти вважав цю смерть природною, – сухо зауважив він.

      – Жодного собачого шансу на те, що він помер природною смертю, – енергійно підтвердив доктор Бернсдорф. – Я, звісно, кажу неофіційно, – докинув він із запізнілою обережністю.

      – Звичайно, звичайно. Щодо цього не сумнівайся. Його отруїли?

      – Безперечно. Більше того, знову ж таки неофіційно, тільки між нами двома, я готовий побитися об заклад, що знаю, якою отрутою його отруїли.

      – Справді? Якою ж?

      – Таксином, мій хлопче, таксином.

      – Таксином? Ніколи не чув про таку отруту.

      – Я знаю, що ти про неї не чув. Це вкрай незвичайний випадок. На диво незвичайний. Я й сам ніколи б її не виявив, якби мені не довелося мати з цим справу три або чотири тижні тому. Кілька дівчаток зготували чай для своїх ляльок – вони зірвали ягоди з тисового дерева й укинули їх у чай.

      – То оце і СКАЧАТЬ