Великий Гетсбі = The Great Gatsby. Френсіс Скотт Фіцджеральд

Чтение книги онлайн.

      – Мені так подобається ваша сукня, – сказала місіс Маккі. – Від неї очей не відірвеш.

      Місіс Вільсон відхилила комплімент, зневажливо звівши одну брову.

      – Ет, це вже старі лахи, – мовила вона. – Цю сукню я вже не ношу – надягаю хіба тоді, коли мені байдуже, як виглядаю.

      – Але вона вам страшенно пасує, ви в ній якась особлива, – не вгавала місіс Маккі. – Якби Честер міг зняти вас у такій позі, вийшов би справжній шедевр!

      Ми всі мовчки втупились очима в місіс Вільсон, а вона, відкинувши з чола пасмо волосся, подарувала нам у відповідь сліпучу усмішку. Містер Маккі якийсь час придивлявся до неї, схиливши голову набік, а тоді простяг руку вперед, відвів назад і знову простяг уперед.

      – Я змінив би освітлення, – сказав він нарешті. – Щоб увиразнити скульптурність обличчя. І обов’язково взяв би в кадр волосся в усій його пишноті.

      – А я б нізащо не змінювала освітлення! – вигукнула місіс Маккі. – По-моєму, це…

      – Шш! – присадив її чоловік, і ми всі знову зосередилися на предметі дискусії, але тут Том Б’юкенен голосно позіхнув і звівся на ноги.

      – Ви б краще випили чогось, – звернувся він до подружжя Маккі. – Міртл, дай ще льоду й мінеральної, поки всі тут не поснули.

      – Я ж казала тому хлопцеві, щоб приніс лід. – Міртл звела брови, обурена недбалістю прислуги. – От ледацюги! За ними як не простежиш, нічого не зроблять.

      Вона подивилася на мене й не знати чому засміялась. Потім схопила песика, палко поцілувала його і вийшла на кухню з таким виглядом, наче десяток кухарів чекають там її наказів.

      – Я зробив кілька непоганих пленерів на Лонг-Айленді, – самовдоволено мовив містер Маккі.

      Том тупо подивився на нього.

      – Два навіть оправив у рамки й повісив у себе вдома.

      – Два чого? – спитав Том.

      – Два етюди. Один я назвав «Мис Монток. Чайки», а другий – «Мис Монток. Море».

      Кетрін, сестра Міртл, сіла на диван поряд мене.

      – Ви теж живете на Лонг-Айленді? – спитала вона.

      – Я живу у Вест-Еггу.

      – Справді? Я там нещодавно побувала, з місяць тому. На вечорі в одного добродія на ім’я Гетсбі. Ви з ним знайомі?

      – Він мій сусід.

      – Знаєте, кажуть, він чи то племінник, чи то двоюрідний брат кайзера Вільгельма. Звідти і його багатство.

      – Справді?

      Вона кивнула головою.

      – Я його боюся. По-моєму, з таким, як він, краще не мати справи.

      Цю вельми цікаву інформацію про мого сусіда урвала місіс Маккі, яка, показавши пальцем на Кетрін, раптом вигукнула:

      – А знаєш, Честере, з нею ти б теж зміг дещо зробити!

      Але містер Маккі тільки неуважливо СКАЧАТЬ