Всього не забудеш. Венді Вокер
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Всього не забудеш - Венді Вокер страница 16

Название: Всього не забудеш

Автор: Венді Вокер

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Триллеры

Серия:

isbn: 978-617-12-3764-3, 978-617-12-2553-4, 978-1-250-09791-0, 978-617-12-3763-6

isbn:

СКАЧАТЬ збивав бучу щоразу, щоб безоплатно попоїсти.

      – Таке засмутило би будь-яку сімнадцятирічну дівчину, – сказав я Шарлотті.

      Напевно. Тут головне, що я прийшла додому заплакана. Ґреґ був там. Ми сіли на диван, і він довго слухав мої скарги. Приніс нам по пиву. Запевнив, що все буде гаразд. Я трохи послабила свою пильність.

      Продовження історії містить натуралістичні деталі, але мені здається, вони важливі. Перепрошую, якщо це буде неприємно читати.

      Ґреґ усміхнувся й погладив її по волоссю. Мабуть, він переконав себе, що він їй подобається, навіть усупереч водолазкам і широким штанам. Люди вірять у те, в що хочуть вірити. Її серце закалатало, але вона не рухалася. Він погладив її обличчя. Застогнав. Це звучало приблизно так: «ооох». Подивився їй у вічі як коханець. Він просунув руку під сорочку і торкнувся її грудей. Знову застогнав, і вона відчула його гарячий подих на своєму обличчі, коли він наблизився, щоб її поцілувати.

      Шарлотта пам’ятала, що вона завмерла. Їй подобалося те, що він робить, вона хотіла ще. Але не так. Не з її тілом. Одначе любощі – це все, що він міг їй запропонувати, тож вона заклякла, розриваючись між потребою втіхи й кохання та відразою. Шарлотта казала, що він мав такий вигляд, наче дикий звір, який спіймав свою здобич. Напевно, це і є історія про антилопу й вовка.

      Ґреґ сильно вкусив її за мочку вуха і просунув руку в штани, між ноги. Він хилив її на спину, допоки вони обоє не лягли на канапу. Стегном вона відчувала його ерегований пеніс. Він просунув у неї свій палець. Це було приємно, вона ніколи раніше такого не відчувала. Шарлотта ще й з хлопцями не цілувалася.

      – Та ти вся мокра, – промовив він, сміючись. – Ти там мокра, маленька шльондро.

      Здавалося, Ґреґ раптом віднайшов силу двох чоловіків і вісім рук, як у восьминога, він тягнувся до волосся Шарлотти і водночас скинув її штани так швидко, наче мав надзвичайні здібності. Його коліна поміж її. Його прутень у неї на животі. А відтак повільно він розсунув її стегна, провів членом по їхньому внутрішньому боці. Вона пам’ятала «ооох». Його стегна навалилися на її, і він увійшов у неї. А коли все завершилося (загалом це тривало кілька секунд), він вийшов із неї та відкинувся до спинки канапи. Поцілував її шию і застогнав. Потім пальцями пестив її клітор і довів її до оргазму, це сталося навіть попри відразу. Наше тіло – лише механізм. Іноді ми про це забуваємо.

      Вони стали «таємними коханцями». Потреба в любові затьмарила совість, мораль і волю Шарлотти. Ґреґ купував їй подарунки і водив у кіно. Вони обмінювалися поглядами за столом і «кохалися» на софі, коли Рутенн працювала на нічній зміні. Шарлотта знала, що це неправильно, й досі багато в чому відчувала огиду до Ґреґа. Утім, за її словами, вона просто не могла зупинитися.

      Я соромлюся цього. Та це правда. Відчувати людське тіло біля твого. Шкіра до шкіри. Коли тебе цілують, обіймають, пестять. І ще сексуальне задоволення, яке я не СКАЧАТЬ