Протистояння. Том 1. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ми вже розмовляємо! – гаркнула вона. – У тебе була можливість, і ти сказав «От чорт». Твої слова. Я щойно окреслила весь спектр вибору. Звісно, у мене було трохи більше часу на роздуми.

      – Хочеш цигарку?

      – Ні. Це шкодить дитині.

      – Та чорт забирай, Френні!

      – Чого ти кричиш? – тихо сказала вона.

      – Бо здається, що ти вирішила довести мене до ручки, – зірвався Джесс, та наступної миті опанував себе. – Пробач. Просто я не бачу в цьому своєї вини.

      – Не бачиш? – вона зиркнула на нього, звівши брову. – Уздріть: це ж непорочне зачаття.

      – От нащо так дуріти? Ти ж казала, що приймаєш пігулки. Я повірив тобі на слово. Невже я помилився?

      – Ні. Не помилився. Та справи це не міняє.

      – Певно, що ні, – похмуро сказав він та викинув недокурену цигарку. – То що ж нам робити?

      – От знову ти мене питаєш, Джессі. Я ж щойно перелічила тобі можливі прийнятні варіанти. Думала, може, у тебе є якісь ідеї. Є ще самогубство, та його ми не розглядаємо. Тож обери одну з інших позицій, і ми її обговоримо.

      – Одружимося, – сказав він несподівано сильним голосом.

      У нього був вигляд чоловіка, який вирішив, що найкращий варіант розв’язати гордіїв вузол – розрубати його просто посередині. Повний уперед! І замкніть скигліїв у трюмі!

      – Ні, – мовила вона. – Я не хочу виходити за тебе.

      Його фізіономія перемінилася так, наче обличчя трималося на невидимих болтах і кожен із них відкрутили на півоберта. Усі м’язи обвисли. Вигляд у нього був таким підступно комічним, що Френ мусила потерти надкушеним язиком об тверде піднебіння, аби не захихотіти знову. Їй не хотілося сміятися з Джесса.

      – Чому? – спитав він. – Френ…

      – Мені потрібно над цим подумати. І я не збираюсь обговорювати причини відмови, тому що наразі сама не знаю.

      – Ти мене не кохаєш, – пригнічено сказав він.

      – У більшості випадків шлюб і кохання несумісні. Обери інший варіант.

      Запанувала тривала мовчанка. Джесс покрутив у пальцях іще одну цигарку, але не підкурював її. Нарешті він мовив:

      – Я не обиратиму знову, Френні, бо ти не хочеш обговорювати це питання. Наразі ти просто знущаєшся з мене.

      Ці слова до неї пробилися. Вона кивнула.

      – Можливо, так і є. Та в останні кілька тижнів мені було геть непереливки. А ось ти в нас Джо Коледж[17] до самісіньких кісток. Якби на тебе накинувся грабіжник, ти б заходився читати йому лекцію прямо на місці.

      – Та ж заради Бога…

      – Обирай наново.

      – Ні. Ти свої причини вже по поличках розібрала. Можливо, мені теж потрібен час на роздуми.

      – Окей. А тепер відвези мене на стоянку. Там я тебе висаджу: у мене ще є деякі справи.

      Геть спантеличений, він витріщився на неї.

      – Френні, я приїхав сюди на велику із самого Портленда. Якраз за містом зняв номер СКАЧАТЬ