Містична річка. Денніс Лігейн
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Містична річка - Денніс Лігейн страница 39
Название: Містична річка
Автор: Денніс Лігейн
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Триллеры
isbn: 978-617-12-2814-6, 978-617-12-2813-9, 978-617-12-2261-8, 978-00620-6840-8
isbn:
– Так, так. Учора ввечері я був на вечірці з друзями. Потім зі своєю подружкою пішов додому. Ми лягли спати десь о третій годині ночі. Сьогодні вранці я випив з нею кави й прийшов сюди.
Шон ущипнув себе за ніс і кивнув головою.
– Ми конфіскуємо меча, Кенте, і добре було б, щоб ти пішов з одним із наших працівників до бараків і відповів на кілька запитань.
– До бараків?
– До поліційного відділка, – уточнив Шон. – Так ми його іноді називаємо.
– Чому?
– Кенте, ти згоден піти з одним із наших працівників?
– Авжеж.
Шон поглянув на Вайті, й Вайті скорчив гримасу. Вони знали, що Кент надто наляканий і нічого, крім правди, не розповість. Вони знали також, що меч повернеться з лабораторії чистим, без жодного відбитка, але вони мусили смикнути за кожну ниточку, щоб назавтра підготувати для начальства детальний письмовий звіт.
– Я одержу чорний пояс, – сказав Кент.
Вони обернулися й подивилися на нього.
– Ти про що?
– У суботу, – сказав Кент. Його обличчя сяяло під краплями поту. – Це забрало в мене три роки, але саме тому я опинився тут цього ранку, прагнучи переконатися, що перебуваю в добрій формі.
– Угу, – сказав Шон.
– Зрозумій, Кенте, – утрутився Вайті, й Кент йому всміхнувся, – авжеж, ти досяг великих успіхів, але думаєш, нам це цікаво?
На той час, коли Надін та інші діти почали виходити із задніх дверей церкви, Джиммі не так обурювався поведінкою Кейті, як тривожився за неї. Бо попри те, що вона пізно поверталася додому й вешталася з хлопцями, яких він не знав, Кейті не належала до тих дівчат, що нехтують своїх зведених сестер. Вони обожнювали її, а вона, на свій пай, піклувалася про них – водила їх у кіно, на ковзанку, купувала їм морозиво. Останнім часом Кейті готувала їх до недільного параду, так ніби День Бакінгема був загальнонаціональним святом нарівні з днем Святого Патріка або Різдвом. У середу ввечері вона повернулась додому рано й повела обох дівчаток нагору, щоб вони приміряли там одяг. Вона сиділа на ліжку, а дівчатка заходили до кімнати й виходили, демонструючи свої вбрання, ставлячи запитання про свої зачіски, свої очі, свою ходу. Звичайно ж, кімната, в якій мешкало двійко дівчаток, перетворилася на купу використаного вбрання, але Джиммі не мав нічого проти – Кейті допомагала сестрам відзначити ще одне свято, застосовуючи ті трюки, яких навчив її батько та які допомагали дивитися навіть на дрібні події як на щось значуще.
Отож чому вона не прийшла на перше причастя Надін? Може, дуже перепила, як це іноді з нею бувало? А може, зустріла хлопця із зовнішністю кіногероя і стратила розум? А мо’, й просто забула?
Джиммі підвівся зі свого стільця й вийшов із Аннабет і Сарою в прохід. Аннабет міцно схопила його за руку й, побачивши, як він зціпив щелепи й дивиться кудись удалину, промовила:
– Я певна, з нею все гаразд. Може, тільки трохи перепила, та й по всьому.
СКАЧАТЬ