Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії». Ерік Ларсон
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії» - Ерік Ларсон страница 45
Название: Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії»
Автор: Ерік Ларсон
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Публицистика: прочее
isbn: 978-617-12-2250-2, 978-0-307-40887-7, 978-617-12-3109-2, 978-617-12-3110-8
isbn:
144
Compton-Hall, «SubmarineBoats», 14, 21, 36, 38–39, 99, 102, 109; Fontenoy, «Submarines», 8, 10.
145
Rössler, «U-Boat», 14; von Trapp, «To the Last Salute», 32–33; Neureuther and Bergen, «U-Boat Stories», 173.
146
Thomas, «Raiders», 82.
147
Папка «U-20», 6 лютого 1915 р., документи Міністерства оборони, DEFE/69/270, Національний архів Великої Британії.
148
Thomas, «Raiders», 81, 91.
149
Інтерв’ю Едґара фон Шпіґеля, «Лузитанія», експонат № 4232, Імперський воєнний музей, Лондон.
150
Thomas, «Raiders», 83.
151
Spiegel, «Adventures», 12.
152
Більше про сцену святкування Різдва див. у Thomas, «Raiders», 83–85.
153
Hoehling and Hoehling, «Last Voyage», 4; Thomas, «Raiders», 90–91. Розповідають, що одного разу на борту субмарини навіть було верблюденя.
154
«Господи! Маленький пес!» (Нім.)
155
Forstner, «Journal», 56–57; Neureuther and Bergen, «U-Boat Stories», 189; Thomas, «Raiders», 86.
156
Thomas, «Raiders», 86.
157
Spiegel, «Adventures», 15.
158
Koenig, «Voyage», 116.
159
Niemöller, «From U-Boat to Pulpit», 1.
160
Центнер розповідає цю історію в «Raiders», Thomas, 87–89.
У літературі про підводні човни безліч історій, які примушують дивуватися, як узагалі людина могла піти на службу в підводний флот Німеччини. Приклад: одна субмарина, U-18, спробувала атакувати основний британський флот на базі в Скапа-Флоу, коло північного узбережжя Шотландії. Її помітили з патрульного судна, траулера, та протаранили. Зіткненням пошкодило перископ субмарини та горизонтальне стерно (відповідає за сплиття й занурення). Капітан наказав негайно занурюватись, і субмарина спочатку каменем пішла на дно, а потім неконтрольовано спливла на поверхню. Субмарину знов протаранили – цього разу есмінцем. Підводний човен потонув, потім якимось чином знову сплив і почав дрейфувати, не слухаючись систем управління. Капітан вирішив здатись, і есмінець урятував усіх членів команди, крім одного.
На іншій субмарині під час тренувального занурення капітан в останню мить кинувся всередину з рубки та поспіхом зачинив люк, але той не зачинився. Субмарина почала занурюватися, вода ринула всередину. Субмарина опустилася на 90 футів. Деяким членам команди вода доходила вже до шиї. Один із моряків, уже майже під водою сам, здогадався використати апарат зі стиснутим повітрям і за його допомогою вичавити воду з субмарини. Підводний човен корком вилетів на поверхню. Команда ввімкнула насоси та швидко відкачала воду. «Раптом, – згадував старший матрос Карл Штольц, – усю субмарину заповнив зеленкуватий задушливий пар – хлор, що утворився через контакт води з батареями». Капітан наказав усім піднятися на палубу, крім механіка та стернового. У відкритий люк почало йти свіже повітря, і концентрація хлору зменшилася. Ситуація сталася СКАЧАТЬ