Название: Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії»
Автор: Ерік Ларсон
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Публицистика: прочее
isbn: 978-617-12-2250-2, 978-0-307-40887-7, 978-617-12-3109-2, 978-617-12-3110-8
isbn:
28
Лист, George Ball to Adolf Hoehling, 22 липня 1955 р., документи Хелінга.
29
Preston, «Lusitania», 108.
30
Лист, R. Barnes (dictated to K. Simpson) to Mary Hoehling, 14 липня 1955 р., документи Хелінга.
31
Albert Bestie to Adolf Hoehling, 10 червня 1955 р., документи Хелінга.
32
Лист, Thomas Mahoney to Adolf Hoehling, 14 травня 1955 р., документи Хелінга.
33
New York Times, 16 січня 1910 р.
34
Цей посібник представляли в Нью-Йорку під час судової справи з обмеження відповідальності.
Пароплавна компанія «Кунард», «Правила для працівників компанії» («Rules to Be Observed in the Company’s Service»), Ліверпуль, березень 1913 р., Admiralty Case Files: Limited Liability Claims for the Lusitania, скринька 1, Національний архів США у Нью-Йорку.
35
Larson, «Thunderstruck», 376.
36
Пароплавна компанія «Кунард», «Правила», 54.
37
Там само, 43.
38
New York Times, 23 та 24 травня 1908 р.
39
Протокол, вересень 1910 [число нерозбірл.], D42/B4/32, архів «Кунард».
Були й інші скарги. Протягом кількох подорожей у вересні 1914-го «вкрай зверхні» пасажири третього класу скаржилися, що їм не видали простирадл, як на кораблях інших, менш розкішних компаній – зі слів стюарда третього класу. Він писав: «Вони ніяк не розуміли, чому на таких пароплавах, як „Лузитанія“ та „Мавританія“, не видають простирадл, а квитки коштують дорожче». У компанії детально вивчили це питання та з’ясували, що дві тисячі простирадл і тисяча ковдр коштуватимуть компанії 358 фунтів за один перехід. Записки, Генеральний директор – керівникові відділу постачання, 30 вересня 1914 р., 2 жовтня 1914 р., D42/PR13/3/24-28, архів «Кунард»
40
Lauriat, «Lusitania’s Last Voyage», 21.
41
Особиста справа капітана: Вільям Томас Тьорнер, D42/GM/V6/1, архів «Кунард».
42
Preston, «Lusitania», 110; Ramsay, «Lusitania», 49.
43
Schachtman, «Edith and Woodrow», 41; G. Smith, «When the Cheering Stopped», 11; New York Times 12 серпня 1914 р.
44
Перша дружина президента США Вудро Вільсона. (Тут і далі прим. пер.)
45
У 1913-му день інавгурації призначили в березні.
46
Schachtman, «Edith and Woodrow», 72.
47
Там само, 48. Володарем Гарлакенден-хаузу був американський письменник на ім’я Вінстон Черчилль, чиї книги в ті часи були популярні – настільки, що вони з Вільсоном листувалися. Президент запропонував йому всі свої листи підписувати з ініціалом його другого імені С – Спенсер. Його повне ім’я було Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль.
48
Berg, «Wilson», 341–342.
49
New York Times, 27 червня 1914 р.
50
Keegan, «First World War», 53–54, 55, 57, 58; Thomson, «Twelve Days», 89.
51
СКАЧАТЬ