Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії». Ерік Ларсон
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії» - Ерік Ларсон страница 43

Название: Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії»

Автор: Ерік Ларсон

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Публицистика: прочее

Серия:

isbn: 978-617-12-2250-2, 978-0-307-40887-7, 978-617-12-3109-2, 978-617-12-3110-8

isbn:

СКАЧАТЬ War», 105.

      91

      Scheer, «Germany’s High Sea Fleet», 231.

      92

      Cooper, «Woodrow Wilson», 282; Grayson, «Woodrow Wilson», 50; Levin, «Edith and Woodrow», 52.

      93

      Wilson, «My Memoir», 22; Cooper, «Woodrow Wilson», 282.

      94

      Wilson, «My Memoir», 56; Cooper, «Woodrow Wilson», 281.

      95

      Wilson, «My Memoir», 56; Link, «Wilson: Confusions», 1–2.

      96

      Wilson, «My Memoir», 56; Cooper, «Woodrow Wilson», 281; Levin, «Edith and Woodrow», 53.

      Відтоді як не стало Еллен Вільсон, у Білому домі рідко можна було почути сміх. А під час цієї першої зустрічі Ґалт із президентом Г елен Боунс двічі чула, як Вільсон сміється. «Не можу сказати, що я з першої хвилини передбачила те, що станеться, – згадувала вона. – На це мені знадобилося хвилин десять». G. Smith, «When the Cheering Stopped», 14.

      97

      Schachtman, «Edith and Woodrow», 74; Link, «Wilson: Confusions», 1–2.

      98

      Link, «Wilson: Confusions», 1–2.

      99

      Levin, «Edith and Woodrow», 51.

      100

      Mersey, «Report», увесь текст. В одній із газет це назвали «шокуючим кровожерством». Щонайменше один зі свідків на борту розповідав, що екіпаж субмарини сміявся та щось вигукував, спостерігаючи, як борсаються у воді ті, хто вижив. У звіті, надісланому посольством США в Лондоні, наведено слова іншого свідка: він запевняє, що якби субмарина почекала ще десять чи п’ятнадцять хвилин перед пострілом, то «всі, скоріше за все, врятувалися б». Британська Комісія морських катастроф із лордом Мерсі на чолі провела розслідування (лорд Мерсі за три роки до цього очолював розслідування катастрофи «Титаніка»). Мерсі засудив Форстнера за те, що той дав пасажирам так мало часу – «вкрай недостатньо, це веде мене до висновку, що капітан субмарини навмисне хотів не тільки потопити судно, а й, учинивши це, також забрати життя команди та пасажирів». Щодо сміху та вигуків, Мерсі зауважив: «Я б хотів залишити це без коментарів, сподіваючись, що свідок помилився».

      Mersey, «Report» 5; також див. Link, «Wilson: Struggle», 359; Walker, «Four Thousand Lives Lost», 80, 81; телеграма, U. S. Consul General, London, to William Jennings Bryan, 7 квітня 1915 р., «Міжнародні відносини».

      101

      Cooper, «Woodrow Wilson», 277.

      102

      Link, «Wilson: Struggle», 365.

      103

      New York Times, 28 квітня 1915 р.

      104

      Там само.

      105

      New York Times, 29 квітня 1915 р.

      106

      New York Times, 9 грудня 1915 р.

      107

      New York Times, 1 травня 1915 р.

      108

      New York Times, 30 квітня 1915 р.

      109

      New York Times, 1 травня 1915 р.

      110

      Там само.

      111

      Там само.

      112

      «Список пасажирів за громадянством», «„Лузитанія“: Список пасажирів та членів команди», SAS/29/6/18, Мерсісайд. Адреси пасажирів, у тому числі готелі та місця тимчасового перебування в Нью-Йорку, СКАЧАТЬ